Морква золотиста
Оновлено: 10 жовт. 2023 р.
Вересень. Наближається Рош-Ашана. Отож, готуємо смажену моркву!
Звісно, вона може слугувати гарніром до котлеток, риби, м'яса, картопляного пюре. А на Рош-Ашана такі золотисті монетки символізують достаток у родині.
Навіть сама по собі смажена морква - смачна страва! Але ж наша родинна кухня славиться спеціями. Отож, морква тут слугуватиме скоріше фоном, бо основна увага буде - на спеціях.
Дістаємо нашу улюблену ступку. І насипаємо в неї усього, що душа побажає:
- зіра - як основний аромат;
- коріандр - як супутник зіри;
- кардамон - як зігріваючий смакоаромат;
- чорний перець горошком;
- духмяний перець;
- червона солодка паприка;
- гостра паприка - це вже в залежності від своєї витривалості.
Та кожен обирає аромати на свій смак: можна додати й насіння кропу, й білий чи червоний перець горошком, і ....
Всі спеції ретельно товчемо, насолоджуючись ароматами, відчуваємо як окремі аромати об'єднуються в один, до того ж кожного разу цей аромат унікальний, в залежності від співвідношення вихідних інгредієнтів.
Моркву ріжемо на колечка, не надто тонкі, а саме такі аби не пересмажилась на чіпси, а мали м'яке тіло всередині й підсмажені бочки зовні.
Гріємо сковорідку, наливаємо олію, краще взяти не просто не рафіновану, а навіть домашню, з базару. Висипаємо колечка моркви і помішуючи, на великому вогні, смажимо, намагаючись аби монетки не склеювались одна з одною, а обсмажувались з обох боків.
Посипаємо невеликої кількістю цукру. Краще коричневим, але як нема - то й білим. Цукор надасть і смаку, і - найголовніше! - сприятиме карамелізації монеток.
Доводимо до потрібної рум'яності й м'якості й вимикаємо. Ото й усього клопоту!