Курка на банці
Оновлено: 23 жовт. 2023 р.
Ще коли не було грільованих курок в магазинах чи в ресторанах, коли магазинні курки були "синіми птахами", а домашні різались не кожного дня, а вже коли не несла яйця і була в такому поважному віці, що лише на бульйон, та й то години дві має варитись щоб можна було вкусити (хоча бульйон з таких курок був смачнющий), то отих "синіх пташок" запікали саме отаким вигадливим способом.
Згадали про цей рецепт недавно. І згадали у присутності внучки, яка так зацікавилась отією загадковою "куркою на банці", що мусили таки зробити.
Благо, тепер можна купити в магазині не лише "синю птицю", а й гарненьких жовтеньких домашніх, чи то пак фермерських курочок. І не в літах, а досить молоденьких і ніжних.
Обмазали ту курочку сумішшю майонезу, сметани, спецій за смаком. У банку вкинули лавровий лист, перчик, долили води. Обгорнули курці крила фольгою. Ні, раніше такого ніколи не робили. І не тому, що крила не перепікались. Перепікались, аж до хрумтіння. Все простіше: раніше, в радянські часи, фольги не було!
Курку - на банку, все це - у якусь достатньо велику форму з невеликою кількістю води, і в духовку. 180 градусів, на 1-1,5 години. Можна час від часу дозмащувати її намазкою, або поливати водою з форми. Десь за годину варто поштрикати курку зубочисткою - чи вже готова? Наша курка на близько 2 кг. запікалась 1,5 години.
Оце й усе! Що вигадати на гарнір? Щось сезонне: свіжі помідори, огірки, зелень. Чи тушковані кабачки, як цього разу приготував Сашко. Чи картопляне пюре - ну, щоб вже зовсім як в дитинстві.
У келихи - можна й рожеве, й легке червоне.
Головне, аби до курки й вина був відповідний настрій у добірного товариства, що збереться навколо столу.
А як за столом починаємо розрізати курку на порційні шматки та розподіляти між усіма присутніми, то згадуємо казочку про хитрого чоловіка, який зметикував так розділити курку аби нікого не образити: голові родини - голову аби завжди головував у домі; господині - шию, аби куди шия поверне - туди й голова; крильця - донькам господаря дому аби пурхали мов пташки; ніжки - синам госопдаря аби скрізь по господарству встигали; ну, а що вже лишилось - то таки собі!