Київський щоденник війни

Кирило вже кілька днів як в яхтингу з Португалії на Північ. Коли задумувався цей проект, то планувалось, що в команді будуть ветерани війни. Але не так сталось як бажалось: когось з ветеранів не відпустила дружина; хтось виявився "штабним ветераном", який відмовився виходити на бойові і звільнився зі служби. Та то ще б пів біди! Бо в команду довелось взяти (бо яхта величенька, руки потрібні) й справжнього ухилянта: здоровий, молодий, з початком війни втік до Грузії. Між вахта

У племінниці сьогодні - останній дзвоник 11-го класу. На долю цього випуску прийшлось 2,5 місяці онлайн занять за 4 роки війни, а перед тим - ще не менше дистанційки під час ковіду. Чи це на гірше чи на краще для них? З одного боку, якість онлайн навчання поступається наочному. З іншого - вони навчились вчитись самостійно. Мають досвід

В суботу поїхала на Лівий берег за квіточками на балкон. Війна війною, а квіточки саджати треба. Як і мити вікна перед Паскою. Рівно посеред Дніпра, на Гідропарку, поїзд зупиняється. "Шановні пасажири, поїзд далі не їде, звільнить будь ласка, вагони". Хм, тривоги ніби нема. Але за ці роки до всього вже звикли, майже ніхто не дивується. Ну, хіба: «раніше в таку ситуацію не попадала». Хтось знервовано телефонує: «перепрошую, не встигаю на зустріч, застрягла у метро», хтось вже

- Та трясця! Краще б ракети чи балістика, а тут шахеди - то надовго! - сама здивувалась собі коли вдумалась, що оце я щойно зморозила. Але студентки й собі підхватили, що давно вже не було нальотів не в нічний час, що тепер оце пів репетиції просидимо в укритті. Це не перша й не друга репетиція, яку наш університетський ансамбль пересиджує в укритті. Ми вже адаптувались до тривог як до дощу чи снігу - так, на них треба зважати, але точно не скасовувати свої плани. Та цьог

Пережили ми цю зиму! За очікуваністю для нас, киян, тиловиків, ця весна - майже перемога. Така маленька, але така бажана. Ми з сусідами сьогодні вийшли у наш двір на імпровізований пікнік. Я напекла млинців, хтось приніс величезний термос чаю, інша сусідка - сирники, ще одна - налисники з начинками. Сніг ще не розтанув, тож нашого розкладного туристичного столика увіткнули в сніг на дитячому майданчику. Діти витягнули ракетки й намагаються грати в бадмінтон на шматочках асфал