Київський щоденник війни

В суботу поїхала на Лівий берег за квіточками на балкон. Війна війною, а квіточки саджати треба. Як і мити вікна перед Паскою. Рівно посеред Дніпра, на Гідропарку, поїзд зупиняється. "Шановні пасажири, поїзд далі не їде, звільнить  будь ласка, вагони". Хм, тривоги ніби нема. Але за ці роки до всього вже звикли, майже ніхто не дивується. Ну, хіба: «раніше в таку ситуацію не попадала». Хтось знервовано телефонує: «перепрошую, не встигаю на зустріч, застрягла у метро», хтось вже

- Та трясця! Краще б ракети чи балістика, а тут шахеди - то надовго! - сама здивувалась собі коли вдумалась, що оце я щойно зморозила. Але студентки й собі підхватили, що давно вже не було нальотів не в нічний час, що тепер оце пів репетиції просидимо в укритті. Це не перша й не друга репетиція, яку наш університетський ансамбль пересиджує в укритті. Ми вже адаптувались до тривог як до дощу чи снігу - так, на них треба зважати, але точно не скасовувати свої плани.   Та цьог

Пережили ми цю зиму! За очікуваністю для нас, киян, тиловиків, ця весна - майже перемога. Така маленька, але така бажана. Ми з сусідами сьогодні вийшли у наш двір на імпровізований пікнік. Я напекла млинців, хтось приніс величезний термос чаю, інша сусідка - сирники, ще одна - налисники з начинками. Сніг ще не розтанув, тож нашого розкладного туристичного столика увіткнули в сніг на дитячому майданчику. Діти витягнули ракетки й намагаються грати в бадмінтон на шматочках асфал

"Фаза зникла" - виявилось може бути  не легше за повний блекаут. Хто пережив втрату цієї клятої фази, той зрозуміє. Бо треба донести до ДТЕК, що у тебе не просто нема світла у зв'язку з плановими чи позаплановими відключеннями, а тобі на 4 році відключень щось в макітрі перетерлося і тобі хочеться світла, а нема світла взагалі. Але нема світла не в усьому будинку, а лиш у якихось обраних отією клятою "фазою" квартирах. І зробити це у час тотальної цифровізації, коли спілкуєш

Від сьогодні у Києві відновлює роботу громадський електротранспорт. Поки лише на правому березі. Але то вже величезна подія: тролейбуси й трамваї не виходили на маршрути майже 2 місяці, фунікулер за цей час зупинявся на кілька днів, знову запускався і знову зупинявся. Від отого обстрілу 9 січня, коли серйозно пошкодили київські ТЕЦ, місто розподіляло електрику перш за все для будинків і промисловості. Також сьогодні починають повертати тепло до частини будинків Дніпровського