Картопляне пюре

Ну що, здавалось би, такого незвичного у картопляному пюре? Зварив, потовк, долив молока, розмішав - ось тобі й пюре. Воно ж - топчушка, чи топтанка, чи м'ята картопля. Найпростіша і чи не найперша страва, яку вчаться готувати ще з дитинства. А виявляється, навіть така найпростіша страва може бути приготована по-різному. Я це зрозуміла з першої ложки: Сашкове картопляне пюре відрізняється від того, що я раніше їла, як небо і земля!

Сашко запевняє, що ніяких секретів приготування такої красивої, жовтої, пухнастої м’ятої картоплі він не має. Всього лиш:

- варити картоплю обов'язково з цибулиною (цілою, і то не маленькою), лавровим листом, горошинами чорного перцю - це надасть картоплі аромату;

- воду злити, спеції й цибулю викинути, картоплю розтовкти з достатньою кількістю вершкового масла (не задумуючись про дієти);

- додати 2-3 столові ложки жирної сметани (надасть пюре більшої м'якості й ніжності) і почати вимішувати міксером (знаю, що трохи лінь, бо потім його мити-сушити, але м'яття картоплі товкачкою чи картоплем'ялкою - зовсім не той результат);

- доливати молоко, обов'язково підігріте (це саме те, що багато хто ліниться зробити) і продовжувати збивати міксером - це надасть пюре пухкості й легкості;

- молока потрібно не шкодувати, бо під час збивання пюре може трохи загуснути.

Оце й усе! Але спробуйте зробіть, і ви переконаєтесь: такого пюре не можна з'їсти лише одну порцію!