Котлетки по-іпсилантієвськи

Без чого не можна зробити котлетку?

"Котлетки по-іпсилантієвськи" мають свій секретний інгредієнт. Ба, навіть два: кабачок і сирок. Без них неможливо зробити правильну соковиту котлетку. Можна взяти будь-який фарш, будь-які спеції, будь-який хліб, але кабачок і сирок мають в котлетках бути обов'язково!

Звучить так само парадоксально, як те, що у фігурному катанні катаються руками, а в тенісі виграють ногами, але факт є факт: без кабачка і сирка - котлетка не та!

Фарш асорті – 2 кг

Цибуля – 4 дуже великих цибулини

Яйця – 4-5 штук

Хліб – бажано суміш чорного і білого, або ж сірий.

Молоко

Кабачки – 2-3 штук

Спеції (чорний мелений перець, папріка, суха аджика)

Вихід – приблизно 80-90 штук апетитних котлеток

Отож, кришимо чи ріжемо невеликими шматками хліб (краще сірий "кирпичик", а як ні - то батон і трохи українського) і заливаємо його молоком. Хліба у котлетках має бути достатньо. Чомусь наші батьки вважали, що в домашніх котлетах має бути багато м'яса і мало - всього іншого, такі котлети вони називали "натуральними". Натомість ми, діти, любили шкільні, чи "столовські" котлети, в яких хліб складав мінімум половину маси, якщо не більше.

Хліб має розм'якнути в молоці.

Тим часом ріжемо цибулю, якої в котлетках має бути..... так, вгадали: ба-га-то. Саме вона надасть їм солодкості.

Кабачок, він же по-модному - цукіні, тремо на "морквяну" тертушку. Або ріжемо на дуже дрібненькі смужки овочерізкою.

Тепер беремо досить велику миску і замішуємо котлетки: фарш, плюс розмочений і розім'ятий хліб, плюс цибуля, плюс кабачок, плюс яйця, плюс часник (через часникодавку), плюс чорний перець, плюс суха аджика. Як ви вже здогадались, і перцю, й аджики теж кладемо щедро. Ріжемо плавлений сирок на невеликі шматочки. Саме плавлений! Бо якщо взяти якийсь твердий сир, то в холодній котлетці він затвердне. А, перефразовуючи доброго вояка Швейка: правильно зготована котлетка в холодному стані може бути нічим не гірша за гарячу.

Формуємо котлетки не великі й не маленькі, а так, на 2-3 кусі (це вже в кого який рот і який апетит), аби зберігалось правильне співвідношення між сирною начинкою і фаршем. Обвалюємо їх у панірувальних сухарях (якщо сухарі зі спеціями - то навіть на краще). І - на сковорідку з олією.

Готуємо кожну партію котлеток хвилин 15-20, перевертання їх з боку на бік.

І обов'язково - починаємо куштувати котлетки прямо зі сковорідки! Бо бува чогось забули покласти. Та і взагалі, котлетка зі сковороди - найсмачніша.

Якщо знайти кілька секунд між смаженням котлет для того аби вхопити шматок українського хліба, намазати його вершковим маслом і ось на цю "подушку" вкласти гарячу, зі сковороди, котлетку, то смаковий букет такого "гарячого бутерброда" буде незабутній: від гарячої котлетки масло тане і просочує хліб!

Насмаживши гору гарячих ароматних котлеток, переходимо до наступної, невід'ємної стадії готування котлеток по-іпсилантієвськи: миємо за собою плиту. Бо котлетки, попри їхню смакоту, мають вредну звичку загиджувати плиту своїм шкварчанням! Тому кожен досвід миття плити після котлеток додає до наступної закупки для котлеток від 100 до 500 грамів фаршу. Бо мити плиту після смаження десятка котлеток, чи після смаження п'яти десятків котлеток - все одно. А смаку й наїдку - у п'ять разів більше!

А після плити - миємо себе! Бо яка би витяжка над плитою у вас не була, волосся ваше штинятиме так, що всі навколо знатимуть: "о, котлетки готував!". Та ще напросяться у гості. Та з'їздять усі котлетки! А воно вам треба?

Що до котлеток приготувати на гарнір? Та багато що можна: натуральні овочі, картопля-топчушка, каша. Але б'ємося об заклад, що перший десяток котлеток буде з'їдений без усілякого гарніра, гарячими, просто зі сковорідки. А вже потім почнете думати про гарнір.

Правильно приготованих котлеток по-іпсилантієвськи можна з'їсти до 15 штук без особливої ​​шкоди для організму!