Паста сицилійська da Janna, з лимоном

Подорожуючи Сицилією ми забрались у невеличке містечко. На питання де б попоїсти "як для своїх" господарі навели на трактир Da Janna, у Жанни тобто.

Трактир виявився малюпусіньким закладом на 5 пластикових столиків ьез скатертин. Проте невишуканість інтер'єру з лихвою компенсувалась гостинність господарів і довершеністю кухні.

"Чи не хочете пасти з лимоном?" - поцікавився господар тратторії. - дружина залюбки приготує її просто зараз".

Ми погодились і дружина, та сама Жанна, поставивши воду на пасту, знаходилась різати, кришити, показуючи й розказуючи. Бо все це й справді робилось у нас на очах - кухонька знаходилась практично у залі, ледь відділена невисоким шинквасом.

Оливки чорні й зелені відділити від кісточок, додала кілька філе анчоусів в оливкові олії, каперси, розмарин і все це ретельно подрібнила.

Додала цю неймовірно ароматну масу у сковорідку, де в оливкові олії вже підсмажилися часничок і томатна паста. Помішуючи й розпитуючи про те, про се, господиня натерла цедру сицилійського свіженького, щойно з дерева, лимона і додала у соус. Паста саме готова, відкинула її і - туди ж на сковорідку, до соуса аби все прогрілось разом.

Розкласти по тарілка щедро, по домашньому. Збризнути олією, Аякже, сицилійською! Трохи пармезану і - на-со-лод-жуй-тесь!