Варення з яблук

Класичне яблучне варення з незвичною ноткою кардамону.

Чомусь усі мої яблучні варення мають трохи незаконне походження. В тому сенсі, що яблучка .... крадені. То ми якось з Марією назбирали їх у садибі, де влітку відпочивали. То з Сашком - у ботсаду. Мабуть, моє сільське виховання не може допустити аби продукти пропадали.

І от чесно сказати, то ці райські яблучка з ботсаду виявились не настільки смачними, наскільки вони були красивими. Проте, щоб не пропало, взялась я з цієї жменьки яблук зварити щось.

Принцип той самий: з цукру варю сироп, в нього занурюю яблучка, порізані дольками і починаю уварювати у кілька прийомів хвилин по 15-20. За другим чи третім разом поклала кардамону - нехай вареннячко буде й ароматним, і зігрівальним, адже воно буде їстися взимку.

За рахунок того, що в яблуках багато пектину, варення уварюється до потрібної консистенції досить швидко, десь на 3-4 раз вже й готове: дольки лишаються пружними і не розвареними, а прозорий сироп вже загусає.

Розливаю у найменші баночки так аби в кожну потрапило й 1-2 плоди кардамону. Отепер можна сміливо зустрічати осінні холоди!