Супчик з кльоцками

Коли літня спека почне потроху спадати, а полиці базарів - наповнюватися щедрими дарами осені, починаєш відчувати спрагу ... супчика.

Простого, звичайного, зігріваючого супчика, якого в спеку ані готувати, ані їсти й на думку не спало б, бо гріти зсередини він буде тебе ще кілька годин після поїдання. А от зараз - саме час ...

Для мене уособленням пізньо-літнього чи ранньо-осіннього супчика є бабусин суп з кльоцками. Найпростіший і найшвидший у приготуванні.

Його можна приготувати майже з нічого. Проте, має бути один інгредієнт - парасольки кропу. Так, звичайні квіти звичайного кропу. Зазвичай, ці квіти укропу продають у так званих "букетах для соління": листя хріну, стебла й квіти кропу.

Так от, якщо вам пощастило знайти одну-дві парасольки кропу - можна варити супчик! Бо всі інші інгредієнти з легкістю знайдуться: картопля, цибуля, морквина, для кльоцків - яйце й борошно.

Картоплю ріжемо, кидаємо в киплячу воду. Тим часом трохи підсмажуємо на сковорідці моркву (олію краще взяти не рафіновану, запашну) - вона поділиться своїм золотистими кольором з олією. Туди ж - цибулю (яка завжди додає страві солодкості, у той час як в свіжому вигляді самі знаєте якою пекучою).

І переходимо до кльоцків, вони ж - галушки. Половина села у нас називали їх кльоцками, половина - галушками. Кльоцки для супу можуть бути різні, в залежності від густини тіста: щипані чи різані, терті чи навіть рідкі, які ложкою викладаються в каструлю. Та й розміром теж різняться у різних господинь: я більше люблю щипані, досить крупні, величиною з перепелине яйце, Сашко дрібненькі, різані або терті.

Приготування тіста починаємо з того, що дістаємо мою улюблену СТУПКУ! Так, дерев'яна чи бронзова, мармурова чи фарфорова - це чудесна посудина, яка видобуває аромат зі спецій, об'єднує їх у букети. Отож, у ступку кидаємо насіння кропу (ех, теж не часто зустрінеш його в магазинах. Хіба на базарі чи в аптеці. Чи з власного городу) і трохи розтираємо. Не надто, нехай собі лишаються й крупніші частинки.

Тепер розбиваємо одне яйце, додаємо розтерте насіння кропу, присолюємо і потроху додаємо борошно, замішуючи тісто.

Найніжніші й найм'якіші кльоцки виходять з не надто крутого тіста, майже як густа сметана: за допомогою двох чайних ложечок з такого тіста формуємо невеличкі кльоцки і кидаємо відразу одну по одній у каструлю..

Для щипаних і різаних кльоцок тісто має бути середньої густини, аби не липло до рук і можна було його трохи викачати. З такого тіста або вручну відщипуємо невеличкі кльоцки відразу у каструлю або ж розкачуємо "ковбаски" і ріжемо їх на більш-менш правильної форми кльоцки.

А можна зробити тісто зовсім тугим і натирати з нього кльоцки тертушкою над каструлею.

Щойно морква з цибулею пом'якшали на сковорідці - відправляємо їх в каструлю до картоплі. Туди ж - лавровий лист, кубик курячого бульйону і трохи приправи "Вегета". Вони нададуть супу насиченості.

Тепер черга - за нашим основним інгредієнтом: урочисто кидаємо в суп одну-дві парасольки кропу. Восени - ще свіжі, щойно з городу чи з базару. Взимку - сушені (я завжди маю невеликі запаси сушених квітів кропу, від яких ближче до весни лишаються переважно стебла, бо парасольки використовуються в першу чергу).

І отут ваше помешкання наповнюється таким незрівнянним ароматом затишку, достатку і дитинства.

Саме з цими непоказними зелено-жовтими квіточками наш суп набирає свого неповторного смаку!

Після цього починаємо кидати наші кльоцки. Це буде не в один момент, не швидко. Чи то ми відщипуємо їх з цілого колобка тіста; чи відділяємо ложечками з більш м'якого тіста, але хвилин 7 у нас це займе. І поки ми кидаємо останні кльоцки, перші вже спливають з-під золотистих бульбашок киплячого супу.

Тепер, якщо маємо, можемо додати кабачок чи перчик, вони додадуть супу густоти.

І останній штрих - чорний мелений перець; стільки, скільки вам до смаку. Так, так, я обожнюю чорний перець свіжого помолу, у той час як у Сашкових рецептах здебільшого віддається перевага червоному.

Оце й усе. Часу у нас пішло на приготування - ну хвилин 40. А на плиті - ціла каструля запашного золотисто-звабливого супу, усе помешкання наповнене такими ароматами, від яких слинки течуть!

Звісно, можна приготувати суп і без парасольок кропу. І замість кльоцок взяти якісь макаронні вироби чи крупу. Це теж буде суп.

Але - інший.