Суп з кропу

Літній легенький, ароматний, швидкий у приготуванні надзвичайно ароматний суп, основа якого – не бульйон, а всього лиш підсмажене борошно та багато кропу.

Одним з найбільших здивувань для тих українців, хто волею-неволею осів у Європі після початку війни, стала … відсутність кропу. Ані в магазинах, ані в городах французів, італійців, португальців цієї звичної для нас зелені знайти не вдалось! От фенхелю різних сортів – скільки завгодно, зеленого базиліку – також різного й багато. Навіть кінзу інколи можна зустріти на полицях (позиціонується вона як зелень азійської кухні). А рідного кропу, який ми так любимо додавати і до супів, і до салатів, і до м’яса, і до риби – катма!

Тож радіємо, що живемо в такій багатій країні, де є все, чого душа забажає, навіть кріп, йдемо до найближчого базару й купуємо величенький пучок кропу чи кілька звичайних. Бо для цього супу його треба немало.

Вдома ставимо варитись кілька яєць, які потім додаються до супу, з розрахунку по 1 яйцю на тарілку супу.

Чистимо й ріжемо кілька картоплин, невеличку цибулину ріжемо кубиками, заливаємо водою і теж ставимо варитись. Картопля буде готова вже хвилин за 15 після закипання, проте нехай повариться довше аби гарненько розварилась і надала супу густини, адже в цьому супі окрім картоплі, цибулі й кропу більш нічого не буде.

На сковорідку кидаємо шматочок вершкового масла, як розійшлося – розтрушуємо туди 1,5-2 столові ложки борошна і, постійно помішуючи, доводимо його до злегка золотаво-коричневого кольору. Додаємо потроху вершків і гарячої води (можна і з каструлі, де вариться картопля), помішуючи, помішуючи, аби не утворились грудочки. Цю борошняну заправку варто розвести досить ріденькою, а потім перелити її до каструлі з картоплею.

Ріжемо величезний, справді величезний, пучок свіжого ароматного кропу, закладаємо в каструлю, даємо закипіти, солимо, перчимо і варимо ще хвилин 5-7.

Наливаємо в тарілки суп, кладемо порізані яйця, можна ще сметани додати. І смакуємо зелене ароматне літечко!