top of page

5 березня 2024

  • 5 бер. 2024 р.
  • Читати 1 хв

Оновлено: 27 лют.

Пішов третій рік повномасштабної війни. Й одинадцятий - від початку вторгнення...

Їхали через Українку: майже всі рекламні щити містечка - з портретами полеглих хлопців з Українки. І серед них - наш Данило.




В центрі міста - алея героїв. Не невідомих, не загальних, а саме місцевих, хто вже ніколи не повернеться у місто. Кирило приїжджав на відкриття алеї, до загиблого брата-близнюка.










 
 

Останні пости

Дивитися всі
29 березня 2026

В суботу поїхала на Лівий берег за квіточками на балкон. Війна війною, а квіточки саджати треба. Як і мити вікна перед Паскою. Рівно посеред Дніпра, на Гідропарку, поїзд зупиняється. "Шановні пасажири

 
 
18 березня 2026

- Та трясця! Краще б ракети чи балістика, а тут шахеди - то надовго! - сама здивувалась собі коли вдумалась, що оце я щойно зморозила. Але студентки й собі підхватили, що давно вже не було нальотів не

 
 
1 березня 2026

Пережили ми цю зиму! За очікуваністю для нас, киян, тиловиків, ця весна - майже перемога. Така маленька, але така бажана. Ми з сусідами сьогодні вийшли у наш двір на імпровізований пікнік. Я напекла м

 
 
bottom of page