top of page

5 березня 2024

  • 5 бер. 2024 р.
  • Читати 1 хв

Оновлено: 27 лют.

Пішов третій рік повномасштабної війни. Й одинадцятий - від початку вторгнення...

Їхали через Українку: майже всі рекламні щити містечка - з портретами полеглих хлопців з Українки. І серед них - наш Данило.




В центрі міста - алея героїв. Не невідомих, не загальних, а саме місцевих, хто вже ніколи не повернеться у місто. Кирило приїжджав на відкриття алеї, до загиблого брата-близнюка.










 
 

Останні пости

Дивитися всі
23 липня 2026

Петя вийшов на звязок. Підрозділ дійсно мав короткий відпочинок, потім - грунтовне навчання на полігоні, освоєння нової техніки, дронів. "Ми будемо літати!" - радіє Петя. І я радію, бо це ж краще аніж

 
 
20 липня 2026

Черговий нічний анти-рекорд обстрілів: за 40 хвилин - 40 ракет по Києву. Влучання в житловий будинок, супермаркет, кінотеатр.... У Наталки в квартирі на Лук'янівці вилетіло вікно - бо приліт був роруч

 
 
6 липня 2026

Перейшли москалі на 2-тижневі цикли обстрілу, рівно день-у-день. Гатили так, що стіни здригались. Але таки цього разу ну зовсім не біля нас, навіть не за "новітніми вимірами": - мікрорайон "Варшавськи

 
 
bottom of page