Цього року ми з Катею лише удвох на Масляну до поранених їдемо, Сашко нас відвіз. Бо тиждень тому кинула клич у групу - відгукнулась лише Катя, яка завжди за любой двіж :)))) З сестрою перед тим говорила - у тої ніяких сил (психологічно). Решта дівчат, думаю, так само забембані цією холоднечою і виживанням. То я вже думала нікуди й не їхати. А в середу приходжу на репетицію і Катя: "ну, ми з тобою удвох поїдемо?" Моє ж ти сонечко! Таки настрополила своїх сусідок п

Вчора і сьогодні ходжу по лікарнях шукаю і провідую поранених з Петіної роти. Кілька днів тому групу бійців вдалось вивезти з-під обстрілу практично в останню мить. МедЕвак доставив всіх в Краматорськ, там їх прооперували і повезли на Київ, у різні лікарні. Тепер Петя шукає їх за медичними документами, шле мені інформацію, а я їду в ті лікарні шукати їх (якщо хто не виходить на зв'язрк самостійно). "Лаврик" з пораненням руки у лікарні швидкої допомоги вийшов на зв'язо

Колядували у поранених. Це ж вже четверте колядування в лікарні. Коли вперше, у 2022 прийшли сюди колядувати, з родиною і друзями, не задумувались, що це ж на роки тепер будемо Різдво проводити в палатах. Сценарій за ці 4 роки майже не змінювали, бо ж змінюються слухачі, а актуальність його лишається: щоб здох Пуйло, щоб хлопці вижили, щоб бог послав нам перемогу, а москалям - нищівну поразку. Кожен з учасників вертепу свої слова вже вивчив так, що серед ночі може розка

Вчора подзвонила Тетяна, старша сестра з ортопедії: до них мають привезти хлопців, яких повернули з полону – саме днями відбулось кілька обмінів полоненими. До сусідніх відділень вже привозили, то медсестри кажуть, що окрім супутніх задавнених захворювань, хлопці дуже виснажені й голодні. І хоч харчування для поранених військових зараз на дуже високому рівні, проте після 3 років недоїдання не так просто відновитись: хлопці постійно хочуть їсти, між сніданками-обідами-вечерями

Святкуємо Великдень разом з нашими захисниками. Наші барвисті писанки, веселі посмішки і щира вдячність - тим захисникам, хто зустрічає Великдень на лікарняних ліжках. Дівчатка з "Веснянки" напередодні у четвер допомагали розписувати писанки. Сусіди теж принесли свої крашанки, консервацію, фінансову допомогу у фонд. Закупила всього традиційного, великоднього: домашні ковбаски, кров'янку, паски. І сьогодні зранку ми з Катею й Танею початували поранених. Дякую, небайдужі сусіди

Небайдужі сусіди, Черговий звіт про допомогу нашого сусідського волонтерського об'єднання і прохання про допомогу. За останні тижні ми: - забезпечували харчуванням групу бійців 95 одшб, які були на навчанні в Києві - хлопці залишились задоволені й передають усім нам подяку! - привітали й пригостили поранених на Масляну (то я вже зробила фотозвіт); - купили зарядну станцію на 2400Вт для 54 омб, бо та, яку ми рівно рік тому купували вже почала трохи збоїти, адже працює 24/7

Вчора їздили до хлопців в лікарню: млинчики напекли сусідки, вареники, пиріжки, соління закупила у фермерів. Сценарії, що на колядування з ними ходимо, трохи змінили - веснянчата слова вивчили, "Молодички" зголосилися поспівати веснянок. Загалом, організація не складна: поцікавитись у лікарні скільки приблизно зараз поранених у відділенні; замовити вареники у Тоні - фермерки з Канева; пиріжки, ковбасу, кров'янку - у фермерка Тоні з Рокитного, замовити соління на Печерськом

Колядували у поранених. На одужання, на визволення, на життя. Ми з дівчатами (і чарівною Маланкою) зробили що могли аби принести хлопцям і дівчатам трохи різдвяного настрою. То всьо безкоштовно. Смачні домашні обіди, кутя, сало, пиріжки - то за донати друзів, рідних, сусідів, знайомих і не знайомих людей. Дякую Вам, небайдужі люди! Було дивовижно інколи відсторонитись і бачити як пазлики створення сценаріїв колядувань; замовлень домашніх обідів за підтримки ГО "Зелений промін

Сусіди, Бачу ваші щомісячні донати у наш сусідський волонтерський фонд і схаменулась, що я давненько не ділилась з вами новинами нашої діяльності. А новини і справді такі, що надихають. 1. Човни. Так, у хлопців з'явилась термінова потреба у плавзасобах, будь-яких. Зізнаюсь, що я навіть не встигла написати вам у групу, а лише друзям і ми за одну добу вже знайшли 2 надувних човни, б/в, але ще послужить свою службу в ЗСУ. 2. Генератор. Те, що ми з вами так швидко зібрали, плю

Сусіди, Намагаюсь не зловживати вашою увагою і не спалити в групі, але таки ділюсь сьогодні, попри похмуру погоду, теплими новинами: - відвезли пораненим у лікарню першу партію горіхів з медом. Подяка небайдужим сусідкам Ані, Валентині, Ірочці, Галі, які взялись чистити той величезний мішок горіхів! Знайомий готовий підкинути ще горіхів, і будемо час від часу завозити. Найскладніша робота у цьому проекті, звісно ж, у мене (я заливають почищені горіхи медом): не облизати

Минулий тиждень вже тричі мотались в лікарню з обідами, салом, ковбасами, котлетами, відбивними, курками і т.і. Бо з минулої середи поступають нові й нові партії хлопців через день, давно вже такого потоку не було. Курський напрямок красиво виглядає на мапі, але жахливо виглядає в госпіталях. Новоприбулим потрібно хоча б перші кілька днів посилене харчування (поки по етапу пересилаються зі стабіка в госпіталь, ще госпіталь і ще, то харчування майже ніяке). До новоприбулих пр

Зранку раненько розігріваю в духовці ковбаси, а затим грузимо з Сашком все в машину: а нічогенько так всього накупила! Підбираємо по дорозі Нату і - до лікарні. Поки все розкладаємо, нарізаємо, по відділенню ортопедії розповзаються аромати домашньої ковбаски, кров'янки, буженини, рулетів, пасок.... Розвозимо з Натою в кожну палату пригощання і великодню атмосферу. Христосаємось з пораненими, з родичами й друзями, що прийшли провідати. Хлопці лежачі тягнуться з ліжка до ліжк

Готуємо великоднє пригощання для поранених. Поназамовляла всього смачного у фермерів і на базарі, щоб було саме до Паски: домашню ковбасу, кров'янку, паски, соління - те, без чого українці не уявляють великодній стіл. Писанки традиційно розписую сама. Згадувала, як 2 роки тому, на початку широкомасштабної , сиділа цілий день над писанками на фронт (мене тоді з кухні на один день відпустили, типу відпочивати, то я його увесь за розписуванням писанок провела). Тоді думалось, щ

За останні тижні ми з нашим волонтерським сусідсько-товариським фондом: - забезпечили харчування другій групі бійців 95 ОДШБ, які приїжджали з передової сюди на навчання й опанування нової техніки. - закупили чергову партію тушонки й вологих серветок для ортопедії. Також передала в лікарню зібрані нами: білизну, одяг, консервацію, кварцювальну лампу. - одяг в південний регіон для переселенців і хлопців, яких відводять туди на перепочинок. Особлива подяка від хлопців - сусідці

"Поки все є, та й зима вже кінчається" - це Петя на моє випитування чи прислати їм окопні свічки, термохімічні грілки, чи може пиріжечків домашніх, чи вареннячка. Петя вже тижнів два як виписався з госпіталя після поранення, відразу - назад на передову. А оце зараз написав, що їх нарешті відвели на перепочинок. І навіть більше - чекають на поповнення. Ну, та дай боже аби так. А зима й справді йде на кінець. Оце сьогодні їздимо з Сашком: тушонка, вологі серветки, білизна, о

Сусіди, друзі, за минулий місяць ми з вами: - підкинули трохи на ремонт старої автівки і на купівлю нової для 5 роти 54-тої бригади. І за цей час волонтери вже й купили авто! І зараз саме доводять його. Тож скоро оцей Suzuki перефарбується й поїде на підмогу до хлопців на схід. І в ньому є маленька частинка нашої допомоги! - чергові 60 банок тушонки у нашу підшефну ортопедію; - ну, про те, що ми організували й оплатили харчування для бійців 95 ОДШБ, які приїжджали на навчанн

Інколи мене просто "пре" від того як швидко і вдало ми навчились комунікувати між собою! 13:45 "Оксанко, у нас є перев'язки, це не наш профіль. То може в ту лікарню, де ми ходили колядувати? Запитай!" - це від Тетянки, яка разом з Натою приходила в лікарню допомагати розносити пригощання для поранених, поки ми з дітьми колядували. 13:46 "В київських лікарнях достатньо всього, точно знаю. Я запитаю в госпіталі на півдні" 13:51 "Таню, - це до матері одного з поранених, який ле