21 січня 2026

Пройшло вже майже 2 тижні від того масованого обстрілу 9 січня. А проблеми з енергетикою в Києві так і не вдалось побороти.

На кілька днів вдалось дати тепло в квартири. Але потім - знову несподівано, без додаткового обстрілу і пошкоджень (принаймні в Києві) знову зникло тепло, вода, світло буває по 2-3 години через 14-16 годин відключень.

Як я сьогодні примудрилась помити голову - досі не можу в це повірити! Так щоб вдень (аби сонцем нагрілась квартира), щоб вода була (бо тільки вдень пішов нормальний тиск, не цівочкою), щоб електрика була і нагрівся бойлер і щоб ще була навіть після помивки голови для фену - отакий збір здається майже неймовірним, правда ж?!

Я кинулась у ванну, миюсь, а сама так подумки вибачаюсь перед усіма киянами, які зараз без електрики, без води, без опалення (ну, у нас теж нема, але ж є "сонячна генерація" - переваги сонячної сторони: вдень сонце нагріває квартиру до майже комфортної температури). Ба більше, навіть якусь масочку на волосся наляпала, правда швиденько змила, бо бува вода закінчиться.

Уф, щаслива неймовірно :)))))

Взагалі кияни зараз стали дуже солідарні. Якщо світло буває у квартирі довше, аніж це має бути за графіком, ніхто не хизується цим, не вихваляється. Бо всі розуміють наскільки болісно це сприймається тими, у кого зараз світла нема.

Такі періоди "невідключення" інколи бувають у різних групах, точніше підгрупах. От у нас в офісі якось не вимикали світло поспіль 2 тижні. Ми з Сашком не казали про це ані доньці, ні друзям. І хоч розуміли, що наш 9-поверховий будиночок на 1 під'їзд, з газовими (не електричними) плитами споживає електрики мінімально-мінімально, в порівнянні з якоюсь новобудовою-висоткою з електроплитами, і що вмикання-вимикання не залежить від нас, але все одно було відчуття, що краще про це промовчати, не дратувати.

Коли такий само період стався у будинку, де ми живемо, то в загальнобудинковому чаті мешканці домовились максимально обмежувати себе у світлових приладах у вечірні часи, зашторювати вікна, не вмикати освітлення в загальних коридорах. На знак солідарності з сусідніми будинками. Адже ми не якісь особливі, просто так сталось, що зараз нас не вимикають. І всі добре пам'ятали як гірко було дивитись на освітлені вікна сусідських будинків, коли у тебе - відключення. Ба більше, людська природа така, що тобі здається, що от геть скрізь світиться і лише у тебе в будинку - відключення. Звісно, розумом розумієш, що це не так. Але коли у тебе увечері є світло, ти на сусідні будинки вже не поглядаєш :)

З сестрою ми взагалі виробили свою таємну мову:

• Як ти? світло є?

• Я тобі нічого не буду казати

• Угу, я тебе зрозуміла. Рада за тебе, але не кажи нічого, не навроч!

Оце "не наврочи" також зараз стало особливо поширеним. Не планувати нічого наперед аби не наврочити. Не виливати воду з каструль, бутлів, аби не наврочити. Не залишати чайник ненабраним.

Є в цих забобонах своя логіка, бо відключення води зазвичай стаються під час масованих обстрілів. А це десь раз на 7-10 днів. І допоки ти відходиш від відстності води, звикаєш, що вона вже є постійно, що можна не контролювати скільки запасу ти маєш і ти нарешті приходиш до думки, що до тих постійних НЗ питної і технічної води, які у тебе стоять ось вже 4 роки, оці всі набрані каструлі, пляшки, чайники вже й не потрібні, так за цей час кацапи накопичують сили для нового масованого удару. Знову відключення води на кілька голин або й на кілька днів, знову набирання в усе, що можна щойно вода зявляється. І так - регулярно.

І це ж у нас в будинку в нормі вода є постійно. У висотних будинках як нема електрики - нема ані води, ні плита не працює, ані батареї не гріють. Вихід для таких будинків - самостійно закуповувати генератори для підкачуючих насосів, для ліфтів. Далеко не всі будинки це зробили навіть за 4 роки війни: десь сусіди не дружні, десь керівники ОСББ не хазяйновиті. На жаль, в будинку сестри - саме така ситуація. Тож щоденні ходіння на 21 поверх, з продуктами (якщо не потрапив у ті кілька годин коли є електрика), після роботи; розігрівання їжі на газовій туристичній плиті, постійний холод (бо батареї нагріваються лише коли є кілька годин електрики на день), постійна економія води...

Але кияни тримаються. Ще й намагаються жартувати. Здається, ми взагалі чемпіони з жартування на такі теми:

• «У мене не темно, у мене атмосферно»

• «Графіки відключень — єдині графіки, які я реально вивчаю»

• «Кияни не мерзнуть — вони адаптуються».

• “Графік відключень — новий квест”

• “я у трьох куртках чекаю душу”

• "москалі, ви можете вимкнути нам світло, але ми і в темряві бачимо, що ви - п...си"

Ми не скаржимось, ми меми робимо. А якщо є гумор - то є сили триматись!

день наступний

день попередній