Вчора з сестрою їздили в село, до "наших" переселенок. Привезли одяг, книжки, самокат, скейт - сестра й донька перебрали дитячі речі. Плюс сусіди принесли. Ледь в багажник все з коліна заштовхали. Ну, зате тепер спокійні, що хватить і "нашим" переселенкам, і ще сусідним родинам. Але найприємніше ось яка історія. Донька сказала, що Маруся (внучка) більше не хоче грати на піаніно, тому готові віддати його біженцям. Піаніно електричне, т.т. "синтезатор" як раніше називали. Ну,

Минулий тиждень вже тричі мотались в лікарню з обідами, салом, ковбасами, котлетами, відбивними, курками і т.і. Бо з минулої середи поступають нові й нові партії хлопців через день, давно вже такого потоку не було. Курський напрямок красиво виглядає на мапі, але жахливо виглядає в госпіталях. Новоприбулим потрібно хоча б перші кілька днів посилене харчування (поки по етапу пересилаються зі стабіка в госпіталь, ще госпіталь і ще, то харчування майже ніяке). До новоприбулих пр

Петя не виходить на зв'язок. Більше 2 тижнів. Так вже було минулого року. Вони тоді з хлопцями ледь вибрались з "нуля", виходили довго, але вийшли всі, живі. Тому ми з дівчатами чекаємо. Передзвонюємось, листуємось одна з одною, підтримуємо і заспокоюємо. І чекаємо. Я продовжую писати Петі повідомлення. От вийде на зв'язок - і прочитає все, буде приємно. Видзвонила його пораненого побратима, до якого колись в госпіталь ходила. Каже, що спілкувавс

За понеділок я "в'їхала" у всі характеристики генераторів, зарядних станцій, їхнє з'єднання... Вдалось купити і зарядну, й генератор за один день, продавці дали знижку для ЗСУ. В той же день все й відправили. З документальним оформленням Старлінка допомогла Оля з БФ. І до четверга вже все було у хлопців. Дякую усім усім небайдужим друзям, сусідам, моїм замовницям: і тим, хто швидко відгукнувся, і хто планово й регулярно щомісячно допомагає фонду, і хто позапланово додатко

Зранку раненько розігріваю в духовці ковбаси, а затим грузимо з Сашком все в машину: а нічогенько так всього накупила! Підбираємо по дорозі Нату і - до лікарні. Поки все розкладаємо, нарізаємо, по відділенню ортопедії розповзаються аромати домашньої ковбаски, кров'янки, буженини, рулетів, пасок.... Розвозимо з Натою в кожну палату пригощання і великодню атмосферу. Христосаємось з пораненими, з родичами й друзями, що прийшли провідати. Хлопці лежачі тягнуться з ліжка до ліжк

Готуємо великоднє пригощання для поранених. Поназамовляла всього смачного у фермерів і на базарі, щоб було саме до Паски: домашню ковбасу, кров'янку, паски, соління - те, без чого українці не уявляють великодній стіл. Писанки традиційно розписую сама. Згадувала, як 2 роки тому, на початку широкомасштабної , сиділа цілий день над писанками на фронт (мене тоді з кухні на один день відпустили, типу відпочивати, то я його увесь за розписуванням писанок провела). Тоді думалось, щ

За останні тижні ми з нашим волонтерським сусідсько-товариським фондом: - забезпечили харчування другій групі бійців 95 ОДШБ, які приїжджали з передової сюди на навчання й опанування нової техніки. - закупили чергову партію тушонки й вологих серветок для ортопедії. Також передала в лікарню зібрані нами: білизну, одяг, консервацію, кварцювальну лампу. - одяг в південний регіон для переселенців і хлопців, яких відводять туди на перепочинок. Особлива подяка від хлопців - сусідці

"Поки все є, та й зима вже кінчається" - це Петя на моє випитування чи прислати їм окопні свічки, термохімічні грілки, чи може пиріжечків домашніх, чи вареннячка. Петя вже тижнів два як виписався з госпіталя після поранення, відразу - назад на передову. А оце зараз написав, що їх нарешті відвели на перепочинок. І навіть більше - чекають на поповнення. Ну, та дай боже аби так. А зима й справді йде на кінець. Оце сьогодні їздимо з Сашком: тушонка, вологі серветки, білизна, о

Сусіди, друзі, за минулий місяць ми з вами: - підкинули трохи на ремонт старої автівки і на купівлю нової для 5 роти 54-тої бригади. І за цей час волонтери вже й купили авто! І зараз саме доводять його. Тож скоро оцей Suzuki перефарбується й поїде на підмогу до хлопців на схід. І в ньому є маленька частинка нашої допомоги! - чергові 60 банок тушонки у нашу підшефну ортопедію; - ну, про те, що ми організували й оплатили харчування для бійців 95 ОДШБ, які приїжджали на навчанн

Інколи мене просто "пре" від того як швидко і вдало ми навчились комунікувати між собою! 13:45 "Оксанко, у нас є перев'язки, це не наш профіль. То може в ту лікарню, де ми ходили колядувати? Запитай!" - це від Тетянки, яка разом з Натою приходила в лікарню допомагати розносити пригощання для поранених, поки ми з дітьми колядували. 13:46 "В київських лікарнях достатньо всього, точно знаю. Я запитаю в госпіталі на півдні" 13:51 "Таню, - це до матері одного з поранених, який ле

Прийшли холоди – почались зимові турботи про тих, хто на фронті і тих, хто в лікарнях. Хлопцям на передову (30 ОМБ і 54 ОМБ) закупили всіляких товарів для виживання: грілки самонагрівні термохімічні, спиртові міні-печі й пальники. Відправили кілька коробок окопних свічок, які позаливали колеги-волонтери у тих бляшанках, що ми з сусідами збираємо. Новоприбулим пораненим в нашій підшефній ортопедії закупили чергові 60 банок тушонки; кілька разів привозили домашніх обідів; якіс

Сьогодні провідували у лікарні новоприбулих (яких, на жаль, останніми днями поступило багато). Закупили сала і смачнючої домашньої ковбаски у фермерів, Тоніні неперевершені рокитнянські пиріжки з яблуками й штруделі з маком. Солоні огірочки й помідори з Печерського базару. Лаша і Ніко з «Грузинської випічки» знову насмажили картоплі (жодної гривні грузини не беруть, кажуть, пишаються тим, що можуть допомогти і пораненим, і тим, хто на фронті). Сусідка Ірочка зранку раненько н

Сьогодні завезли в лікарню чергові 60 банок тушонки (бо на під’їзді нові поранені, значна кількість). А також постільну білизну, рушники, ковдри, футболки, майки, труси, штани – все, що ви зібрали для поранених. Вдячність від медиків з ортопедії – без-меж-на! Бо лікувати вони лікують найкраще (це знаю за відгуками хлопців, які там лікувались і зараз вже ходять), а от з харчуванням і побутом в обласній – не склалось. Дуже, дуже вдячні за нашу допомогу. Надійну, постійну, не о

Сьогодні надзвичайно насичений і фантастично позитивний день. По-перше, генератор для 54 ОМБ, на який ми кидали гроші з нашого сусідського фонду, вже купили і вже сьогодні він поїхав до хлопців. А також до хлопців поїхали всілякі домашні смаколики: сало, кров'янка, пиріжки і штулелі від наших фермерів, млинці від сусідки Ірочки, пиріг від сусідки Люди, соління й хачапурі з Печерського базару, домашня консервація, варення, овочі. І навіть корм для ротних котенят, бо Пе

Мої неймовірні вірні сусіди, друзі, знайомі і навіть незнайомі підтримки! Давно не звітувала про нашу з вами роботу. Ось дещо з того, що наш мікроволонтерський фонд зробив за останні кілька тижнів: - закупили в нашу підшефну лікарню кільканадцять коробів вологих серветок і пелюшок, бо якась нестиковка в логістиці лікарні сталась: новоприбулих багато, а поставки затримались. А це саме те, у чому перевага отаких маленьких фондів: ми завжди поруч, ми можемо "закрити" якісь

І знову черговий звіт про нашу з вами, сусіди, допомогу. За останній місяць ми з вами: - закупили спеціальні шорти-труси для малоходячих поранених: 10 шт на липучках, 10 шт на молніях. Повірте, у відділенні на це завжди є попит. Підприємство, яке шиє цю мед.білизну вже знає нас і завжди продаж з 10% знижкою, для хлопців. - "вдягли" мам, дружин і сестер поранених з відділення ортопедії: стільки справді зручного, домашнього одягу ви всі принесли, що тепер у сестри-хазяйки відді

В суботу мала перший в житті досвід власної невеличкої виставки-продажу. Все завдяки тандему "енерджайзерів" Наталки Діденко та директорки музею в Пирогові Оксані Старак-Повякель. Удвох вони й організували виставку, й мотивували мене до "виходу в люди". Тож завдячуючи їм та зацікавленим покупчиням вдалось вторгувати дещо: 60 банок смачної тушонки сьогодні відвезли у відділення ортопедії. Так, так, зараз я оцінюю свої вироби виключно в банках тушонки для поранених чи в ко

Хлопці з фронту просять прислати .... "БілизнУ"! Бо так смердять навколо тушки "хароших рускіх", яких ніхто з зими не прибирав, що дихати не можливо. Шлемо і "Білизну", і спреї від комарів і кліщів, і кілька ящиків мівіни (бо попри Петрові кулінарні здібності для швидкого перекусу "на нулі" - це найкраще). Продавчиня Ангеліна з інтеренет-магазину, десь з Дніпропетровської області, де я цю мівіну купую вже кілька разів, пропонує мені (сама!!!): "я накидаю хлопцям в посилк

Знайомий постить і постить всілякі дописи про зраду офіса Президента; про те, що навмисно посилають зараз на фронт найкращих; про свої розрахунки звідки краще наступати і коли. Суцільні зневіра, сумніви й страхи. А я якось повз це пролистую. Який там з мене спеціаліст з військової справи?! От посилки зібрати хлопцям на фронт, млинчиків їм гору насмажити туди, пиріжечків. Знайти їм спальники, матраци, турнікети. Не в якихось глобальних масштабах, а для конкретних підрозділів,

Млинці, млинці, млинці. Ми з сусідкою Ірочкою смажимо їх кілька разів на тиждень. Для хлопців на фронт. Поки ще погода дозволяє пересилати продукти (бо з передової на базу за посилкою приїжджають далеко не кожного дня. Хоча дійде посилка за 1 день, проте чекати на водія може і 3 дні, і 6), ми намагаємось хлопцям щось домашнє, смачненьке висилати.     Сьогодні - млинці для Петруся і його побратимів. Сусідка його ніколи не бачила (як, втім, й інших хлопців, яким ми шлемо ці пос