18 вересня 2024
- 18 вер. 2024 р.
- Читати 1 хв
Оновлено: 26 лют.
Вчора з сестрою їздили в село, до "наших" переселенок. Привезли одяг, книжки, самокат, скейт - сестра й донька перебрали дитячі речі. Плюс сусіди принесли. Ледь в багажник все з коліна заштовхали. Ну, зате тепер спокійні, що хватить і "нашим" переселенкам, і ще сусідним родинам.
Але найприємніше ось яка історія. Донька сказала, що Маруся (внучка) більше не хоче грати на піаніно, тому готові віддати його біженцям. Піаніно електричне, т.т. "синтезатор" як раніше називали. Ну, я то пристроїти можу все шо завгодно у потрібні руки. Так само як і знайти те, що кому треба. Подумала собі, що буду питати серед музичних шкіл, може є діти переселенців, які вчаться грати на піаніно і яким би вдома було потрібне хоча б електричне піаніно. Але якимось дивом вирішила запитати у "наших" переселенок чи бува Саша раніше не грала на піаніно, чи може з іншої родини діти. І отримала відповідь:
Отака удача?! Привезли ми вчора піаніно,підключили, мала вже грає. Такі історії справді дають сили.