31 березня 2025
- 31 бер. 2025 р.
- Читати 2 хв
Оновлено: 1 день тому
Сьогоднішня розмова з Петром з 54 ОМБр,
Вчора вивели двох хлопців. Виводили довго, дві доби. Погода не сприяла. Тому дуже потроху ті 10 кілометрів йшли. Піхоті нема діла до політики, хто що сказав, хто що обіцяв. Ти маєш вийти на позицію, відстояти там і повернутись. Всьо!
Ні, не хвали мене, не хвали, бо то не я їх вивів. Ні, не я. Я ж командир, я сиджу тут. Невідривно дивлюсь на них згори, розраховую, в радєйку кричу куди їм іти. І все одно то не я. Я їм у радєйку розказую куди й коли йти, а коли затаїтись. А знаєш звідки радєйка? То Оля (з БФ) ще на початку війни нам надала. Тоді ті радєйки втричі дорожчі були, трясця! Але Оля нам дістала. Не плакалась що хтось на війні наживається, а просто купила. Три роки служить та радєйка. А як їх бачу знаєш? Бо є Птаха. А Птаху нам Катя минулого року дала. Я ту Катю в очі не бачив, і вона ні мене, ні хлопців не бачила. Але у Олі є знайомий, а у того знайомого – знайома, яка розказала Каті, а Катя – своїм друзям з-за кордону і дістали нам Птаху. Так ото я сиджу отут, а переді мною два величезні монітори, на які Птаха все показує, а я по радєйкє все хлопцям переказую. А знаєш чому все це працює? Бо є Оксана з сусідами (яких я в очі не бачив і які мене в очі не бачили, але дасть бог повернусь і всіх обніму, бо ми ж печеряни), які нам генератори і зарядки такі купили, які оце все добро тримають. От скільки треба – стільки й працюють. І якщо не дай боже щось з одним генератором за ці дві доби, що ми хлопців виводимо, трапилось би – то у мене ж є ще один генератор. Бо Оксана й сусіди купили.
І отепер скажи: то хто хлопців вивів? Я? Чи Катя, Оля й Оксана? Чи ті друзі Каті десь за кордоном, чи ті донатори Оліного фонду, чи ті Оксанині сусіди з Печерська? Хто?
Ось такі розмови мене мотивують триматись далі. І так само як Петя, я не читаю новини про те хто шо кому обіцяв, а хто у кого що вкрав. Бо зараз все тримається на оцих хлопцях і дівчатах, які там. А вони думають, що вони тримаються завдяки нам.