top of page

18 квітня 2023

18 квіт. 2023 р.
Читати 1 хв

Оновлено: 9 бер.

Петя приїхав на побивку!!!!! Точніше, він приїхав ще тиждень тому, але зустрічались лише сьогодні: відсипався, їздив до поранених побратимів.

Для Лаші й Ніко, які так радують Петю і хлопців своїми хачапурі й лавашами, Петя привіз прапор:


Ну, а потім ми з дівчатами розпитували, слухали, дивувались, тривожились.... Про їхній підрозділ, про Григорівку, Бахмут, Богданівку, Соледар. Про допомогу волонтерів і пофігізм, а чи й шкурництво кадрових військових. Про те як з менеджера помалу виростають командири підрозділів і про небажання деяких "старих" контрактників воювати. Про старших побратимів, які прийшли захищати свої родини. І про молодих побратимів, "яких перемогла війна". Про облаштування окопів з підручних матеріалів, про висаджування часника й цибульки у ящиках з-під БК.



"Достатньо часу аби відвикнути від війни, але мало аби звикнути до мирного життя" - сказав Петя про 10-денний перепочинок.

На завтра Петя вже повертається фронт.






 
 

Останні пости

Дивитися всі
1 вересня 2026

Яким би дорослим ти не був, але перше вересня все одно відчуваєш як день, коли пора в школу. Цього року у перший клас пішли діти, у яких свідоме життя проходить виключно під час війни. На перший ку

 
 
7 серпня 2026

З Петіними замовленнями досить швидко справилась. Щоправда, для цього майже обнулила наш волонтерський фонд, але познаходила всі позиції, сплатила і відслідковую доставку, ось-ось все має бути у Петі.

 
 
28 липня 2026

Вночі звично прокидаюсь десь близько 4-тої - або кіт будить, або обстріли починаються. Тому організм за роки війни вже просто звик прокидатись, навіть якщо тихо. І тут - повідомлення на телефон. Хм...

 
 
bottom of page