14 серпня 2026

З полиць київських супермаркетів зникла частина продуктів. У "Новусі" на таких порожніх полицях стоять таблички "цей товар знищила росія". Молочної продукції менше десь удвічі, власної новусівської випічки теж трохи менше. Чи зменшився асортимент решти продуктів не зауважила.

Хоча сестра скаржиться, що не може в сусідніх магазинах знайти борошна. І не для запасів - просто у неї борошно майже закінчилось і дітям на сніданки сирники чи млинчики довелось робити з рисовим борошном.

Це - наслідки знищення складів і логістичних центрів під Києвом за останні кілька атак. Плюс - паніка киян. Так, як би це не було прикро, але на п'ятому році війни кияни піддались паніці: щойно з'явились в медіа публікації на кшталт "від холодильних складів залишилось менше 30 відсотків, в магазинах не буде молока, овочів, фруктів" як кияни кинулись скуповувати стандартний набір НЗ: гречка, борошно, сіль, олія.

І хоч з кожним окремо говориш - наче є розуміння, що ми ж це вже не раз переживали і на початку війни, і впродовж воєнних років, і що нема сенсу запасатись, бо не буде одних продуктів - будуть інші, і що це саме і є метою москалів - сіяти паніку. Але все одно хтось же це все вимітає з полиць? Навіть маю підозри, що це одні й ті самі люди, що скуповували гречку й сіль в часи ковіду, потім стояли в довжелезних чергах до супермаркетів в лютому 2022, не виходячи з черги навіть під ракетним обстрілами, вимігаючи з полиць усе підряд.

Для мене символом оцього безглуздого запасання став червоний м'ячик голландського бебі-сиру. Я на той час, перші дні вторгнення у лютому 2022, вже жила і працювала на кухні у військовому ліцеї, а Сашко жив у нашому офісі на Печерську, що поруч з супермаркетом. Мав змогу прийти в магазин рано вранці, ще до черг, купив те, що залишилось на полицях - сіточку з бебі-сиром, сиров'ялену ковбасу (мабуть, тому, що це дорогі продукти), паштет, хлібці, сухарі. Плюс запаси того, що було вдома в холодильнику та в шафах - на цьому, власне, чудово протримався кілька перших днів. Вже за 5-7 дні в магазині з'явились ковбасні вироби, на кінець першого тижня вторгнення відновились поставки хлібних і молочних продуктів. А Печерський базар взагалі не закривався, фермери привозили свої продукти кожного дня.

І так той один мініатюрний черноний кружечок сиру лежав у нас в офісному холодильнику ще ледь не рік - запас.

До речі, в невеликих локальних магазинах зміни асортименту взагалі нема. Дорогою з роботи зайшла за батоном - та все є, абсолютно все! А вже вибір пундиків всіляких мене і дивує, і налаштовує на позитив: п'ятий рік війни - а у нас вибір не лише основних продуктів, а навіть отаких витребеньок до чаю! Ну хіба так собі уявляють люди війну?

Паніка - дієвий засіб хитнути економіку країни. Сподівання на глузд і пам'ять киян.

день наступний

день попередній