Глінтвейн

Гаряча чашка затишку і радості.

Такого глінтвейну як робить Сашко не робить ніхто! Принаймні, для мене це найзатишніший, найароматніший і найкрасивіший напій. Так, так, саме найкрасивіший, бо подає його Сашко дуже вишукано.

Якогось року він готував свій глінтвейн на адверт-вечірці, де були англійці, німці, голландці, французи. Наше з Сашком здивування від того, що європейці ніколи не бачили такого глінтвейну, було не менше за їхнє здивування від Сашкового глінтвейну!

Приготування починаємо досить стандартно: вливаємо пляшку червоного сухого в каструльку, щедро додаємо улюблені спеції (зірочки анісу, палички кориці, горошини чорного й духмяного перцю, кардамон), шкірку апельсину й лимону, сік апельсину, кілька ложечок меду і прогріваємо на малесенькому вогні, ні в якому разі не доводячи до кипіння! Дати настоятись кілька хвилин.

Коли спеції передали свій аромат вину знімаємо з вогню, проціджуємо. І ось тут - головне чаклунство Сашкового рецепту: вливаємо у вино невелику кількість коньяку (можна рому), вимикаємо світло і .... підпалюємо глінтвейн. Постійно помішуємо аби дати можливість коньяку вигоріти. Щойно спирт в напої закінчиться - горіння зупиниться.

Тепер вмикаємо світло, розливаємо напій у чашки чи склянки і насолоджуємось неймовірним ароматом та букетом прянощів, який здатен перетворити вогкий осінній або зимовий вечір на свято, що сяє радістю і любов'ю.