top of page

3 лютого 2023

Знову коротенький звіт за останні пару тижнів і нові ініціативи.

    Отож, відправила теплі речі, які ми з вами, сусіди, плюс мої друзі, партнери, замовниці, зібрали:

На Миколаїв - 4 коробки (118 кг)

На Лозову - 4 коробки (145кг)

   Ті речі, які ми відправляли раніше, вже роздали. В Миколаївському осередку переселенці з харківщини поділились з херсонцями. І з Лозової, і з Миколаєва, і з Херсона нам усім передають величезну подяку. Яку я переадресовую вам, мої небайдужі сусіди.

     На моє питання чи кому ще треба окопні свічки таки відгукнулись сусіди, у яких родичі й колеги зараз на фронті. Волонтери, які ці свічки заливають, відправили в ті бригади свічки. А я передала колегам-волонтерам чергові 2 пакети бляшанок, які ми назбирали.

   І також у ці бригади, де воюють зараз родичі й колеги наших сусідів, відправили пиріжки:

- в 58 бригаду, яка зараз під Соледаром; 

-в 95 ОДШБ

-в 79 десантно-штурмову бригаду, яка зараз на найсхідніших донецьких рубежах.

     Пиріжки випікає Тоня, та фермер, яка кожної п'ятниці зранку торгує біля нашого будинку. Я вже неодноразово казала, що Тонині пиріжки - фантастичні. І це саме те, що хлопцям в окопах нагадує дім.

Мій колега, який під Соледаром, пише, що пиріжки вони не їдять, а гризуть (бо все там мерзне в землянках), але гризуть з величезним задоволенням.

   Ми з Тонею знайшли потрібний формат: тепер не чекаємо аж до п'ятниці, а як є замовлення - я пишу Тоні адресу кому відправляти, вона в себе в Рокитному пече пиріжки (зазвичай у велику коробку Нової Пошти влазить десь 40-50 пиріжків і 2-3 штруделя) і сама відправляє це поштою. А я з наших з вами грошей оплачую її пиріжки і відправку. Тоня моторна: пишу їй замовлення - наступного дня вона вже і напекла, і відправила, і за 2-3 дні пиріжки вже у хлопців.


  Гроші у нашому мікроволонтерському сусідському фонді ще є, тож будемо час від часу замовляти у Тоні ще і ще і слати пиріжки хлопцям: маленька, але хоч якась приємність і турбота про наших захисників. Ми ж завдячуємо їм нашим життям!


Тепер щодо нових ініціатив. Придивилась, що наші підопічні  поранені в ортопедії хірургії лежать вже давно, по кілька місяців, зайнятись їм нема чим окрім в телефонах сидіти і курити. Тож взяла кілька книг і пішла по палатах заохочувати до читання. Почувалася комівояжером: "оце - класика англійського детектива... а за цією книжечкою серіал зараз зняли, бачили?.... ну хоча б Агату Крісті почитайте, це ж цікаво..."

Аж мене одна мама (біля пораненого) запитала "а почім у вас ті книжечки?". Мабуть, я добряче в роль увійшла :)))))

    Не можу сказати, що хлопці охоче брались до читання. Хтось відверто признавався, що за все життя прочитав лише одну книжку. Хтось просто відмовлявся, бо взагалі не читає. Хтось детективи не любить. Але що саме його б зацікавило - не міг сформулювати.

    Тож питання до вас, сусіди: чи маєте цікаві книги (не жіночі!!!!!!!!!), бажано ще й з гарним шрифтом, бажано легкі для читання, які можете віддати в лікарняну бібліотечку? Підкреслюю: саме ці-ка-ві і точно не жіночі. І якщо так - чи можете на аркуші паперу черкнути кілька слів про книжку, такі щоб зацікавили до прочитання. Якщо захочете приписати слова подяки потенційному читачеві-пораненому - ніяких заперечень :)

   Отака ініціатива.







Останні пости

Дивитися всі

5 березня

Пішов третій рік повномасштабної війни. Й одинадцятий - від початку вторгнення... Їхали через Українку: майже всі рекламні щити містечка - з портретами полеглих хлопців з Українки. І серед них - наш Д

25 лютого

За останні тижні ми з нашим волонтерським сусідсько-товариським фондом: - забезпечили харчування другій групі бійців 95 ОДШБ, які приїжджали з передової сюди на навчання й опанування нової техніки. -

22 лютого 2024

"Поки все є, та й зима вже кінчається" - це Петя на моє випитування чи прислати їм окопні свічки, термохімічні грілки, чи може пиріжечків домашніх, чи вареннячка. Петя вже тижнів два як виписався з го

bottom of page