21 листопада 2025

Електрику дають десь по 7 годин на добу, у кілька включень, для кожної групи. Т.т. відключення вдень бувають по 9-11 годин - примудритись в ці короткі 2-3 години робочого часу щось зробити і по роботі, і вдома (особливо якщо плита електрична) - ну вкрай важко.

Але не чути ні від кого нарікань. Звісно, окрім "хай повиздихають кляті москалі!".

"Знайшла велику миску для білизни, якою так давно вже не користувалась, замочила там білизну на кілька годин, поки нема електрики, - ділиться блекаутним досвідом Галюся. - Потім руками пожмакала. А як дали електрику - все у пралку і на найшвидшому режимі попрала, щоб встигнути у той час".

"А я собі всі овочі почистила, порізала, все підготувала і за пів години до того, як мають ввімкнути електрику вже стою біля плити напоготові з кастлюльками, щоб не прогавити", - це Наталка, у якої плита електрична. І якщо потреби в освітленні, комп'ютері й інтернеті вирішуються за рахунок зарядних станцій (зараз їх часто називають екофло, навіть якщо вони іншої марки. Як ото раніше було з ксероксом на буль-якмй копір, чи з памперсом на будь-який підгузок), то з плитою, пралкою, ліфтом ну ніяк екофло не допоможе.

Наш студентський ансамбль продовжує заняття при лампах іліхтарях з телефонів. Бо і в університетах відключення електрики - за загальним графіком. Добре, коли випадає частину репетиції танцювати при світлі. А як вимикають - дістаємо кілька зарядних ламп: у баяністів є потужна, я приношу свою з дому, хореограф - свій налобник, студенти мають свій лайфхак підсилення телефонних ліхтарів пляшкою води - отак і продовжуємо заняття.

Бачу такі ж фото й відео від інших танцювальних і хорових колективів по всій країні. Бо життя триває. Просто страждати і боятись в темряві - це саме те, чого добиваються москалі.

А дзузьки!