8 лютого 2025
- 8 лют. 2025 р.
- Читати 2 хв
Оновлено: 27 лют.
З Петею останнім часом розмовляємо часто. Є на то свої причини, не радісні. Але то якось іншим разом.
Часто розказує про своїх побратимів. З недавніх поранених. Виходить хлопець на зв'язок, докладається, що вже його з Крама перемістили в лікарню в Київ, прооперували, що ходячий і: "куртку осколок пробив, і фліску, медики прям на мені рукав порізали, от шо тепер робити?!" Петя йому, що то добре, що все встигли, все зробили, а той знову: "так а з бушлатом шо тепер?". Отакі о хазяйновиті!
Порадував мене Петя своїми розповідями про те, що натрапив в Краматорську на бібліотеку і притягнув з собою на позицію книг стільки скільки міг дотягнути. Виявляється, читає він дуже багато. А от воєнної поезії зараз - катма. Я йому купила й відправила кілька книжок, то його відгуки такі собі. Про одну сказав, що то писала людина, яка нічого не бачила на війні (це про розкрученого Максима Кривцова "Далі"). Я задуматись, почала шукати наступні книги, читаючи відгуки. І з'ясувала, що 99% відгуків в онлайн книжкових магазинах - то дівочі, жіночі ("щемка поезія", "до сліз", "відчула подих війни" і т.і.). Ну, бо хлопці якщо й читають, то відгуки не пишуть. Отож, є такий собі дисбаланс між запитами тих, хто читає на передовій, і тими, хто друкує тут, в тилу.
Добре, що маємо знайомого з Асоціації книговидавців - усе виклала йому. Запевнив, що видавці цю проблему знають. Але... але все впирається в гроші, а саме - отримати від держави хоч якусь підтримку. Звісно, хз коли то буде.
Тим часом друзі й знайомі, кому це розказувала, почали слати Петі книжки. Хтось зі знайомих знайомих - свої, хтось- ті, які сам читав і хотів би поділитись з Петею.
Отака вийшла спонтанна акція :)
Не знаю які то будуть книжки, то вже хай Петя сам розбирається, хочеться сподіватись, що щось з того та й пригодиться.