09.03.2022 р., середа
– Де ти була?!!! Ти волонтериш чи на кухні готуєш? Шоб мені в вісім вже була тут! - "ніжно" зустріла мене Григорівна коли я зранку повернулась з домашньої побивки з величезним коробом ланч-боксів і пластикових контейнерів, які зібрали для мене мої сусіди. Нам не вистачає невеликих ємностей, а треба передавати харчування на блокпости і в ізолятор (так, Covid, як не дивно, з початком війни не зник), то я знову кинула клич у групу нашого будинку – відгукнулась сусідка, яка колись займалась домашніми обідами і в підвалі у неї зберігались два величезних ящики ланч-боксів і одноразового посуду. Як же я люблю своїх сусідів!
"Волонтер" в розумінні Григорівни – це майже лайка.
"Та оті всякі волонтери!"
"Григорівна, ми ж теж волонтери"
"Які ж ви волонтери?!!! Ви ж повара. І ото прийшли помагає на кухні – то готуйте, а не волонерством тут займаться!" Отаке розуміння :)
Аня-старша все ще хворіє. Пише, що їй не краще, а гірше. Бідна дитина! Зіна написала, що працює (ІТ) – не прийде сьогодні, а можливо лише у п'ятницю. Ну, і то було б добре.
Ми вже розіслали запити по всіх волонтерських чатах, але підмоги нема. І тут – о диво! – Петрович приводить чоловіка: знайомтесь, кухар!!!!!! Справжній!!!!!!! Зможе працювати 2 доби через 2 доби. Неабияка допомога!!!!!!
Нас сьогодні семеро, справляємось наче б то непогано. Щоправда, з борщем трохи лажанулись: Петро кинув до 50-літрової каструлю курки, які планувались на завтрашній зелений борщ. Грім і блискавки, звісно, посипалися на голови всіх. Але ж борщ який смачний вийшов!!!! І бійці дякували окремо за борщ, і наші офіціантки, котельні, грузчики (всі ж харчуються тут).
Петро розповідає, що подзвонив йому давній знайомий (не приятель), запитав де і що робить.
– На кухні волонтериш? Класно! А я оце сиджу вдома, роботи нема
– То приходь до нас!
– А скільки платять?
– Та ніскільки, я ж кажу: волонтер!
– А-аааа, ну нє, мені це не підходить.
Петро відразу ж по розмові й видалив його з своєї телефонної книжки.
Останні пости
Дивитися всіЗ початку війни я проростаю новими й новими точками. Ворзель - це Юрка Борисов, колега по ансамблю, з яким ми знайомі довще, аніж з моїм чоловіком. Буча - це наша бухгалтер, її донька-моя хрещениця,
Вчора наш кухонний волонтерський проект закінчився. Вже більше тижня ми відчували перебої з продуктами, викручувались як могли, доварюючи все, що мали на кухні: пшеничні й пшоняні крупи, рис, макарони
Підчищаємо все, що лишилось з продуктових запасів на кухні. Бо за 4 дні наш проект "волонтерська кухня на Шота" закінчується. Всі ми мріємо про те, що тииииииждень будемо відпочивати, а там вже подиви