31 січня 2026

А блекаут прийшов зовсім не після обстрілів! Після спокійної (відносно, принаймні в Києві точно не обстрілювали енергоструктуру) ночі враз почались стрибки напруги в мережі: у себе на запобіжному реле ми бачили 263 Вт, сусіди писали й про 280, а в різниж київських пабліках були повідомлення про 360 і навіть 420 Вт. Всі кияни кинулись вимикати з розеток побутову техніку. Вслід за підйомом почались спади напруги, а затим - вимикання. Різко по всьому місту. Зупинка метро, поїздів, ескалаторів. Евакуація людей з вагонів. Такі ж відключення в Харкові. Зниклт водопостачання по всьому місту. Зникло опалення, з батарей спускається вода. Аналогічні відключення у Молдові.

Не так страшно чути звуки обстрілів за вікном, як дзюрчання в батареях води, що зливається - актуальна народна мудрість. Бо зазвичай відключають опалення і зливають воду безпосередньо перед або під час масштабних обстрілів аби мінімізувати наслідки влучань. Цього разу нема обстрілів, але зникнення води, опалення і світла одночасно в Києві, Харкові - то теж не найприємніший сигнал.

Звісно, всі мають запаси води вдома. Всі нещодавно пережили по кілька днів без опалення. І всі готові були до наступних холодних днів і ночей. Найбільш збиває з пантелику оця раптовість без видимих причин.

За кілька годин з'являються хоча б якісь версії: всі київські тец зупинились через якийсь збій в енергосистемі; диверсія москалів; ще якісь версії.

Найменш витримані кияни починають бомбардувати комунальні диспетчерські запитами "коли поновлять?". Більш витримані просто чекають. Найспокійніші- і ми з Сашком і Шкотом теж - прогріваємо квартиру від газової плити доки ще є газ. Бо хто зна скільки днів попереду без опалення.

Електрику по місту почали вмикати десь під вечір. І так само теплопостачання. Щойно ми з сусідами прочитали, що наші будинки вже починають підключати - відра в руки, налобники на лоба і почимчикували на горище. Вже звичною за ці тижні дружньою командою сантехніків-аматорів: сусідка Лєна з донькою Настею, ще одна сусідка Лєна, сусідка Настя, сусіди Паша і Саша. Ще раз нагадую усім порядок стравлювання повітря з системи, випускаємо повітря з цетральної труби, а затим кожен прямує до свого стояка перевіряти чи стравлювати. Все швидко і весело.

У сантехніків, чи то комунальних, чи то приватних, зараз не вистачає часу на все. Регіони навіть прислали до Києва свої бригади сантехніків на підмогу. Проте такі прості операції стравлювання і контроль повітря в стояках ми, мешканці, можемо й самі робити аби не відволікати сантехніків від більш складних робіт, як от розморожування труб, вирізання розірваних льодом труб і батарей. Ми ж в одному човні зараз, тож кожен робить те, що в його силах аби тримати наш корабель на плаву.