17 червня 2025
- Подружні подорожі
- 17 черв.
- Читати 2 хв
Оновлено: 12 серп.
Вчора подзвонила Тетяна, старша сестра з ортопедії: до них мають привезти хлопців, яких повернули з полону – саме днями відбулось кілька обмінів полоненими. До сусідніх відділень вже привозили, то медсестри кажуть, що окрім супутніх задавнених захворювань, хлопці дуже виснажені й голодні. І хоч харчування для поранених військових зараз на дуже високому рівні, проте після 3 років недоїдання не так просто відновитись: хлопці постійно хочуть їсти, між сніданками-обідами-вечерями радо хрумають будь-що на підобідок, полуденок і підвечірок :). Далеко не до всіх можуть приїхати рідні. Отож Тетяна просить допомогти з додатковим харчуванням.
На щастя, у нашому сусідсько-волонтерському фонді кошти є. Замовляю в фермерів домашні пиріжки, сало, ковбаску, малосольні огірки, у магазині — усе для бутербродів. Заповнюємо багажник нашої з Сашком машини та веземо гостинці в лікарню.
Аромат малосольних огірків і домашньої ковбаски супроводжує нас коридорами й просочується в палати попереду нас. Пиріжки — справжній хіт:
— Ого, та це ж домашні!
— Авжеж, фермерка Тоня з Рокитного пекла їх цієї ночі саме для вас, хлопці. Їжте, відновлюйтесь!
Хлопці виглядають веселими і як на мій погляд – не надто змордованими. Хоча санітарки зустрічали мене словами: «ой, роздаємо обіди - і плачемо, такі ж вони худі". І це санітарки з відділення, де вже 3,5 роки лежать поранені без рук, без ніг. Ловлю себе на думці, що я мабуть геть закам'яніла....
Аж тут хтось з хлопців: "Так а чого це нам? там же нові з полону прибули, то їм нужніше, а у нас тут все є".
Отут і мене пройняло.
Заповнюємо харчами лікарняний холодильник - то санітарки будуть робити бутерброди на підобідки, полуденки і підвечірки.
І вже в машині пишу детальний звіт і подяку своїм сусідам, друзям. Бо з кожним місяцем все важче збираються кошти для допомоги ЗСУ. А усі ці добровільні внески тримаються виключно на добропорядній репутації.
Дякувати моїм сусідам, моїм друзям, друзям моїх друзів, що ще є небайдужі люди, тож і волонтерські фонди теж тримаються.
Разом зможемо все!
Останні пости
Дивитися всіПройшло вже 3 місяці — і я знову йду здавати донорську кров. Стала донором ще на початку війни, у 2014 році, коли з’явилися перші...
Не дарма кажуть, що війна — двигун прогресу. Двигун жорсткий, але дієвий. З’явилися дрони — з’явилися і антидронові рушниці, сітки,...
Третій день ніяк не вдавалось нормально поговорити з Петею. То він дзвонить — я не бачу. Передзвонюю — скидає: то за кермом, то «техніка...
Comments