14 січня 2026

Пігла шоста доьа без опалення. Все ше не страшно, але є розуміння, що не підключаються тому що фізично не вистачає одного сантехніка на всі будинки мікрорайону одночасно. Тому сусіди поспілкувались телефоном з ним, отримали інструкції що де треба відкрити / закрити і зранку самі запустили опалення у нашому підїзді. Батареї наповнились теплом, квартира миттєво змінила клімат на затишніший і навіть настрій збадьорився.

Але електрики нема вже більше 36 годин. Гаджети розрядилимь повністю. Є павербанки, але нема прогнозу коли можуть дати електрику (бо діють не планові, а екстренні відключення), тому важко розрахувати наскільки їх вистачить.

Пішли на роботу з думкою а бува там зараз є електрика. Ні, світла там нема. Пішли в пункт незламності, який тут поруч і ми повз нього проходимо кожен день як йдемо на роботу-з роботи. Людей майже нема, крім нас ще одна жінка з компом. І тут приходять журналісти з Нідерландів. Ну, слово за слово, трохи їм розказали як ми тут вживаємо.

Потім приходять журналісти з 5 каналу. Ніхто з відвідувачів не захотів давати інтерв'ю (вже було 3 жінки), ну то я, звісно, зголосилися.  Голова, трясця, немита, але треба ж розказати, що не все так погано. І про те як сусіди самі підключили опалення сьогодні теж 😉

І тут пишуть у чаті нашого будинку, що дали світло! Похватали всі гаджети і гайнули додому, разом з голандськими журналістами. Вдома чаювали, розмовляли. Про виживання, про підтримку, про волонтерство, про історію, про міжнародну політику, про корупцію, про все. І світло вже вимкнули (думаю, години 3 воно таки у нас було), а ми собі теревенили.

Як вимкнулась електрика (тепла підлога) і зайшло сонце, то в квартирі відчутно похолодало. Відчутно. Знову влізли у штани з начосом, светри. Спати вирішили вже не під ковдрою, двома пледами і спальником, а всього лиш під ковдрою, одним пледом і спальником- все ж таки батареї гріють потроху.

В цілому - чудовий день )

день наступний

день попередній