17 квітня 2022р

Кілька днів вже все готуємо на тушонці: рис, картоплю, макарони. Бо нема поставок м'яса. Щось там збилось з закупками. Але поки хлопці на закупках поступово вирішують ті проблеми з продуктами, ми готуємо з того, що є.

І вже кілька днів безнадійно чекаємо на паштет і свинину...

Нарешті вчора увечері Василь написав, що таки паштет приїхав.

І не лише паштет, а ще й кус-кус!

Зранку побачили ці короби: о, ура!!!! А почали відкривати - хммммм....

Бо кус-кус виявився справжнім, італійським, але ... чорним. Типу, він з подрібненими молюсками.


А паштет, зі Словаччини, дуже смачний, але .... у тюбиках :)))


Та нема на то ніякої ради, нам своє робить: треба готувати з того, що є! Заливаємо по інструкції пачечку кус-куса окропом і він ... бетонується! Т.т. поводить себе не зовсім так, як звичний усім кус-кус, а якось гусне, тугішає, ледь-ледь його вдається вимішати. Мало того, шо він ніякий, так ще й фіолетовий! Що ж, пробуємо іншим способом: спочатку холодною водою, а потім вже - в каструлю з окропом. О, отак наче й нічого собі.

Вирішуємо робити кашу пшеничну, плюс кус-кус і плюс соус з тушонки з паштетом.

"Паштет додає соусу ... текстури", - з цього, здавалось би, не надто досконалого жарту, ми з Натою регочемо на всю кухню хвилин десять. Просто не можемо зупинитись.

Витискання паштету з тюбиків - ще ті вправи для зміцнення грудних м'язів:))))


Процес змішування трикомпонентної каші зняли на відео: як не як, це ж абсолютно новітня, досі не видана, страва!




Трикомпонентна каша вдалось! Нехай і незвична на колір і смак, проте поживна і смачна. Фасуємо і розвозимо хлопцям і дівчатам!




А увечері привезли свинину!!!! Свіжину!!!!!




Тож завтра буде плов зі свининою, чи кус-кус зі свининою, чи картопля зі сврниною. Але то вже буде без мене, бо завтра я ви-хід-на! :)

Хоча з огляду на тушку на полицях нашого холодильника, свинка дочекається мене і до післязавтра.

Останні пости

Дивитися всі

Якщо не брати до уваги залишки блокпостів та кількість людей у військовій формі на вулицях, то життя в столиці зараз майже повернулось до довоєнного стану. Працюють кафе, ресторани, діти гасають на ву

Четвертий місяць війни. Тривоги бувають то частіше, то рідше. В місто потроху потягнулись повертенці з евакуації. Їх помітно: під час сирен прожогом біжать до найближчого укриття, при нічних повітряни

До дня вишиванки моя подруга англійка попросила мене зробити невеличкий допис. І тут я сама для себе з'ясувала, що я ніколи не задумувалась над питанням "Чому ми носимо вишиванки?" Адже далеко не всі