14 січня

Суботній сніданок почався під звуки вибухів за вікном. Але ми з Сашком абсолютно спокійні, адже вчора попереджали, що сьогодні будуть працювати сапери. Воно, звісно, якось дуже гучно бухкає, чисто тобі ППО. Проте сирени не було, тож неспішно насолоджуємось сніданком.

Аж ось і повітряна тривога, хвилин за 5-7 після вибухів. Виявляється, обстріл був з півночі, з території Білорусі, наземними балістичними, а не з літаків, а такі ракети нашими ЗРК не відслідковуються, тому сигнала тривоги і не було зарані. От якби у нас вже були Patriots! Так, так, будуть, і навіть скоро будуть. Але поки нема. І поки наші ППО не справляються з такими ракетами.

Повідомляють, що уламки ракет впали на території музею в Пирогові. А я ж зараз туди їду! Бо сьогодні там свято Василя, і в церкві хор Б.А.Х. виступає (у якому Наталка Діденко співає, і якому я робила мотанки).

Отой уламок ракети саме неподалік церкви упав, на полі біля вітряків, то думали, що музей можуть закрити. Але ні - уламок з поля прибрали, щедрування не скасували. І людей приїхало немало: щедрівок співають, пригощаються.

Хор як завжди- чудовий: різдвяні канти, колядки, щедрівки. Красиииииво!

От тільки холодно в тій церкві було! Вона ж опалюється. Перед виступом хористи в пальто кутались, шапки навіть не знімали, бо й вуха мерзли. Але на концерт дехто з них таки ризикнули і навіть пальто познімали - отака сила мистецтва!

А коли виступ хору був, то саме друга тривога почалась (та, під час якої Дніпро обстрілювали). Якраз запис (ТБ) йшов колядок, а тут сигнал сирени наклався на пісні.

Ніхто, звісно, пісні не переривав, ніхто з глядачів, що зібрались, нікуди не розходився. Раз люди не побоялися приїхати в музей, куди зранку уламок поцілив, то не побояться й слухати колядки під час тривоги.

День наступний

День попередній