5 грудня 2022

Восьма, чи вже яка там в біса, рахунок їм погубила, масована атака.

Сашко саме повертався від стоматолога, благо наша лінія метро працює під час тривоги. Каже, спішив аби додому попасти і бути разом. Це може видатися зовсім не логічним: замість пересидіти в метро, в безпеці - виходити і лізти на 9 поверх. Можливо, з точки зору сухих правил - так. Але ж це - дім. Там - я. А переживати важкі моменти разом значно легше, ми це за місяці війни добре відчули.

У сестри цей день видався нічогеньким!

"Спочатку відвезла дітей в школу, спішила додому, щоб піднятись на ліфті...ну і застрягла. На 50хв..поки не приїхала аварійка

Посиділа 2 год дома без світла і їжі і вирішила поїхати в Метро, там генератори і вони працюють, щоб потім якраз забрати дітей і додому знов спробувати на ліфті))

Склала у візочок всі продукти, стою вже на касі і тут - тривога! Каса прямо переді мною вимикається , всі виходять з магазину...без продуктів...

Їду додому і сиджу на першому поверсі в сусідньому будинку години три тієї масованої атаки. Після відбою забираю Машу зі школи зі сховища і лечу за старшими в школу, приїжджаєм до будинку і бачим, що саме в нашому будинку нема світла. Не заходячи додому їдемо в Пузату хату, бо ж дома ні світла, ні продуктів. Поїли економно і спустились в Сільпо...набрали у візочок продуктів, підходимо до каси... і тут... тадам! Вимкнули світло і каса не працює. Ну після цього знов пробуємо в Метро, там купуємо все, в надії, що дома світло, але - ні)))) Затягпули пакунки на 21й пішки. Ну от, тепер ми і з світлом нарешті і з продуктами."

День наступний

День попередній