3 листопада 2023
Сьогодні провідували у лікарні новоприбулих (яких, на жаль, останніми днями поступило багато). Закупили сала і смачнючої домашньої ковбаски у фермерів, Тоніні неперевершені рокитнянські пиріжки з яблуками й штруделі з маком. Солоні огірочки й помідори з Печерського базару. Лаша і Ніко з «Грузинської випічки» знову насмажили картоплі (жодної гривні грузини не беруть, кажуть, пишаються тим, що можуть допомогти і пораненим, і тим, хто на фронті). Сусідка Ірочка зранку раненько напекла млинчиків.
Хлопці наминали із задоволенням, нахвалювали, що все таке смачне, бо домашнє! Медсестри по коридору ходять, носом тягнуть: "шо ж так пахне по всьому відділенню?!".
Я розказувала що то ж не просто смажена картопля, а таки від справжніх грузинів, тому така пахуча і така не прісна, не лікарнянські каші!
Нових у відділенні багато. І не те щоб вони голодні, але від уваги звичайних киян вони дуже розчулені. Коли розказувала, що ми-то, звичайно, волонтери (можна нас і так називати), але не якийсь фонд, об'єднання чи ще щось, а просто кияни, які так висловлюють їм, хлопцям, свою подяку й підтримку, то і хлопці, і їхні мами, дружини, так дивуються. Передають всім нам подяку. А я передаю її усім сусідам, друзям, родичам! Без вашої фінансової підтримки, без вашої моральної підтримки все це було б неможливо!
З інших поточних справ:
- 6 коробів вологих серветок для лікарні (постійна потреба);
- зробили внесок на закупку нового обмундирування одному з поранених, який після лікарні повертається на фронт (не буду розповідати про всі ці проблеми зі списанням-відповідальністю за пошкоджене від травм обмундирування, то тема болюча і може колись щось і зміниться, але шоломи й форму тим, хто повертається на передову після лікарні, треба ось зараз);
- посилочка хлопцям (30 ОМБ) з баночками нашої уваги й коробочками нашої подяки до них. Теж не голодують хлопці, звісно. Але турбота завжди потрібна, а в окопах – особливо.
- продовжуємо збирати бляшанки для заливки окопних свічок. Колеги волонтери вже залили першу партію (яку ми зібрали) і починають відправляти на фронт. Кому з рідних, друзів, колег з фронту треба окопні свічки – пишіть, будемо відправляти!
- Збираємо пластикові кришечки для виробництва вітчизняних дронів (саме сьогодні сусідка Таня забрала чергову партію, зібрану нами, для передачі волонтерам). Це ж так просто – перед тим як викидати пляшку – відкрутити кришку. Можна й на роботі зробити те ж саме. Он наша сусідка Люба (з 3-го під’їзду) принесла цілих 2 ящики кришок – на роботі збирали!
Знаєте, я читаю (так, інколи є й на це час :) ) обурливі дописи про те, скільки розкрадається з бюджету, скільки витрачається на всілякі несуттєві речі. А ми в той час збираємо кришечки, скидаємось з пенсій і далеко не олігархічних доходів на якісь поточні потреби для тих, хто на фронті, і тих, хто вже в лікарнях. Так, це й справді реалії нашого життя. Так, мені теж здається, що я б інакше розпоряджалась фондами.
Але можна обурюватись, писати, постити, а можна – збирати бляшанки, смажити млинчики, купувати термобілизну.
А можливо комусь вдається робити й те, й інше.
Останні пости
Дивитися всіВперше за останні 48 діб, ніч пройшла без «Шахедів» у повітряному просторі України.
Вчора з сестрою їздили в село, до "наших" переселенок. Привезли одяг, книжки, самокат, скейт - сестра й донька перебрали дитячі речі....
Минулий тиждень вже тричі мотались в лікарню з обідами, салом, ковбасами, котлетами, відбивними, курками і т.і. Бо з минулої середи...
Comentários