14 серпня 2023

Сьогодні загинув Даня, брат-близнюк Кирила.

Ми з братами навчались в одній яхтенній школі, потім в сусідніх яхт-клубах були, на Дніпрі на яхтах частенько зустрічались, брати нашу яхту і до сезону готували, і підремонтувати завжди допомагали, бо роботящі обоє і руки в них золоті.

Обидва завжди такі позитивні і світлі, такі життєрадісні, ніколи їх без усмішки не пам'ятаю.

Данило ще після 2014 почав допомагати хлопцям на фронті, пройшов вишкіл у "Правому секторі" і з початком повномасштабного воював спочатку на Миколаєвському напрямку, потім - на східному фронті. Був і парамедиком, і сапером, і стрілком.

https://www.youtube.com/watch?v=Mp011uTGRa4

Братам навіть вдавалось бачитись на фронті. Кирило так радів коли Даню перевели на східний фронт, тож між Бахмутом і Куп'янськом кілька разів зустрічались.

Тепер Кирило лишився сам.

Вічна пам'ять Данилу!

засинаючи на карематі обіймаю залізного друга. сняться сни про літо та море і згасає навколо напруга. і не жорстко зовсім лежати у позі одній незмінно і спокійно в "блендері" спати, адже спимо позмінно. адже сон цей короткий прикриють, збережуть мої побратими. з багатьма досі був незнайомий, а тепер стали рідними з ними. храп братюнчиків, мов колискова став для мене останнім часом хоч, буває, басами піде, дальнім громом або контрабасом. що було раніше в житті зараз може лише наснитися. ці прекрасні, мирні сни, так хотілось би в них лишитися. але час дуже швидко біжить та, міняючи швидко сюжети, сон піде, пролетить, немов мить. час вставати, реальністю жити. сон - це розкіш для нас тепер кожна хвилина - безцінна. лише думка тішить:"колись висплюся неодмінно" в теплім ліжку, м'якенькому, чистому під ковдрою запашною. в тиші, може під звуки міста. і в реальному стані спокою. і прокинусь, немов уві сні - в мирному, щасливому світі. де на вулицях міст відновлених м'яча ганятимуть діти. але не сьогодні, на жаль. та зараз вже час засинати в прекрасний мирний світ хоча б уві сні пірнати. 15.03.2022. 01:50. друг Даня. ДУК ПС.

день наступний

день попередній