11 липня 2023

І знову черговий звіт про нашу з вами, сусіди, допомогу. За останній місяць ми з вами:

- закупили спеціальні шорти-труси для малоходячих поранених: 10 шт на липучках, 10 шт на молніях. Повірте, у відділенні на це завжди є попит. Підприємство, яке шиє цю мед.білизну вже знає нас і завжди продаж з 10% знижкою, для хлопців.

- "вдягли" мам, дружин і сестер поранених з відділення ортопедії: стільки справді зручного, домашнього одягу ви всі принесли, що тепер у сестри-хазяйки відділення є запас на майбутнє: як хто приїжджатиме наспіх, без речей, до свого рідного пораненого - буде в що перевдягтись;

- передали у відділення футболки, труси, майки для поранених (завжди

думаю, що ми вже "витрусили" у себе вдома все, і кожного разу ви приносите ще і ще! Сусіди, ви просто неймовірні!);

- закупили чергові 60 банок тушонки у відділення ортопедії;

- відправили на фронт ноші (носилки), які знайшли завдяки нашому сусіду Володимиру в інших печерян, а ті не знали куди б їх пристроїти і кому передати. Ноші хоч і не нові, проте своє ще послужать на передовій!

- відправили трохи всілякої смакоти хлопцям з 54-тої ОМБР, що під Бахмутом. Ну, точніше не трохи, а таки чималенько, 4 коробки вчора загрузили. Чесно кажучи, досить несподівано з'явилась щаслива нагода, бо медик їхала своєю

машиною в тому напрямку. Тож я купила ковбас, соусів (завжди просять хлопці аби хоч якось урізноманітнювати каші-тушонки); горішки-сухофрукти, малосольні огірочки з Печерського базару, трохи свіжих овочів, сало й домашню ковбаску від Тоні-фермера; а грузини з "Іверії" напекли (і то абсолютно безкоштовно, вони страшенно пишаються, що можуть допомагати хлопцям) хачапурі. Ми й для медиків вділили всього цього. Вчора увечері все ледве запхали в багажник медичної машини. Каюсь, знову забула зробити фото, вже як попрощались з медикинею і машина поїхала, то лиш згадала...

Бачу, що і я почала писати звіти десь раз на місяць; і багато сусідів теж раз на місяць регулярно роблять внесок у наш мікроволонтерський сусідський фонд. Що ж, війна увійшла в наше життя і вже вписалась в наші розклади.... З яким же задоволенням я зламаю цей клятий воєнний графік!!!

Вірю, що цей час прийде. Дай Боже, аби прийшов швидше і з меншими втратами.

Дякую Вам, мої сусіди, друзі, рідні люди за небайдужість і підтримку.

День наступний

День попередній