top of page

14 квітня 2023

Загинув Василь. Один з хлопців, яким ми з сусідами час від часу шлемо посилки з пиріжками, млинцями, салом. Саме з Василем я була увесь цей час на контакті, на його ім'я адресувала посилки для його підрозділу.


    Кожного разу, коли хлопці не виходять на зв'язок день-два, боюсь. Але терпляче чекаю, бо розумію, що там же не санаторій. Цього разу чекала аж 3 дні. Врешті зв'язалась з його побратимами і .... "Василя вже нема".


    " Один з небагатьох хто ризикував для нищення ворога. Він був вартий вашої допомоги" - написав про нього Женя (ми разом волонтерили на кухні в ліцеї), який воював разом з Василем, а тепер служить в іншому підрозділі.


    А Василь воював на Таврійському напрямку. Який нам, тиловикам, видається майже безпечним. Про нього не говорять стільки як про Бахмут, Марїнку, Авдіїївку....


    Для мене Василь - це перша втрата близької людини від початку повномасштабного. Близької людини, яку я жодного разу не бачила. Так, мабуть, буває: в темні часи добре видно світлих людей. Навіть на відстані.





Останні пости

Дивитися всі

18 вересня 2024

Вчора з сестрою їздили в село, до "наших" переселенок. Привезли одяг, книжки, самокат, скейт - сестра й донька перебрали дитячі речі....

11 вересня 2024

Минулий тиждень вже тричі мотались в лікарню з обідами, салом, ковбасами, котлетами, відбивними, курками і т.і. Бо з минулої середи...

26 серпня 2024

Вночі і зранку знову масована атака: ракети, дрони. По всій енергетиці, по Київській ГЕС у Вишгороді. Гребля Київської ГЕС як стояла, так...

Comments


bottom of page