top of page

14 квітня 2023

Загинув Василь. Один з хлопців, яким ми з сусідами час від часу шлемо посилки з пиріжками, млинцями, салом. Саме з Василем я була увесь цей час на контакті, на його ім'я адресувала посилки для його підрозділу.


    Кожного разу, коли хлопці не виходять на зв'язок день-два, боюсь. Але терпляче чекаю, бо розумію, що там же не санаторій. Цього разу чекала аж 3 дні. Врешті зв'язалась з його побратимами і .... "Василя вже нема".


    " Один з небагатьох хто ризикував для нищення ворога. Він був вартий вашої допомоги" - написав про нього Женя (ми разом волонтерили на кухні в ліцеї), який воював разом з Василем, а тепер служить в іншому підрозділі.


    А Василь воював на Таврійському напрямку. Який нам, тиловикам, видається майже безпечним. Про нього не говорять стільки як про Бахмут, Марїнку, Авдіїївку....


    Для мене Василь - це перша втрата близької людини від початку повномасштабного. Близької людини, яку я жодного разу не бачила. Так, мабуть, буває: в темні часи добре видно світлих людей. Навіть на відстані.





Останні пости

Дивитися всі

25 грудня 2024

Колядували у поранених. На одужання, на визволення, на життя. Ми з дівчатами (і чарівною Маланкою) зробили, що могли, аби принести...

20 грудня 2024

Поділюсь з вами передріздвяною радістю. Завдяки вашим внескам ми змогли дуже швидко допомогти хлопцям з 54 омб: у пятницю подзвонили, що...

16 грудня 2024

У Петі - нова термінова потреба в окопних пічках. Нова рота - нові потреби, виявилось, що до зими рота не підготовлена. Тому терміново...

Comments


bottom of page