11 серпня 2025

Не дарма кажуть, що війна — двигун прогресу. Двигун жорсткий, але дієвий. З’явилися дрони — з’явилися і антидронові рушниці, сітки, накидки, детектори…

Дрони почали активно використовувати у російсько-українській війні ше з 2014 року, особливо на Донбасі. Тоді українські компанії й стартапи вже шукали способи застосування безпілотників для військових потреб. А з 2022-го, після повномасштабного вторгнення, дрони — особливо FPV — стали майже таким самим звичним елементом фронту, як автомат чи бронежилет.

А де є зброя — з’являється і захист від неї.

Днями я записалась у чергу на пошиття п’яти антидронових пончо. Шиє їх пані Катерина з Кривого Рогу. Почала вона з того, що захотіла допомогти підрозділу свого брата: купила тканину, зробила викрійку, кілька разів їздила на фронт, щоб приміряти й внести правки. Готові накидки коштували 3,5 тис. грн за штуку, тож вона вирішила шити сама. Коли підрозділ отримав пончо, номер Катерини почав передаватися «сарафанним радіо». Так і Петя дізнався, а вже він — передав контакт мені. Домовилися телефоном: без передоплати, без договорів — тільки довіра і спільна мета.

Антидронові сітки — теж новинка. Ще рік тому про них майже ніхто не чув (маскувальна сітка - річ знайома, але то інше), а зараз, коли дрони на фронті літають, як зграї комарів, такими сітками накривають техніку, щоб у них заплутувалися пропелери або навіть детонували боєприпаси. Петя просто написав: «Потрібні антидронові сітки». Почала розбиратися — виявилося, там десятки параметрів: металізовані чи поліпропіленові канати, товщина, розмір вічка, довжина, ширина, кріплення… Вибрали матеріал, розмір вічка, автомеханіки підрахували габарити — і замовлення пішло в роботу.

Антидронові щитки — ще один вид захисту машин. Для цього хлопці пристосували вживану транспортерну прорезинену стрічку. Вона не надто товста, близько 1 см, кріпиться спереду машини від лобового скла до землі з підворотом. Захищає від дронів-«ждунів» — тих, що ховаються на землі, а коли машина наближається, різко злітають і вражають двигун. Перша закуплена нами стрічка пішла на такий «фартух», тепер хлопці просять ще 10 метрів, щоб закрити машину з усіх боків. Пишу продавцю в неділю — хоч день і не робочий, але він відповідає, зранку надсилає параметри, я оплачую (так, просто з картки на картку — довіра), і вже сьогодні він відправляє Новою поштою. Завтра ввечері щитки будуть у хлопців.

Втомлена сьогоднішнім інтенсивним листуванням, вивченням, вибором, але задоволена результатом.

А тепер — не менш важлива, хоч і менш гучна робота: писати звіти тим, хто підтримує наш фонд, дякувати кожному і всім разом, і просити нових донатів. Бо кожен внесок — це не просто цифри на рахунку, а шанс, що хтось повернеться додому живим.

Бо жорстока і безжальна війна - ще й позитивний рушій людських стосунків. Вона змінює нас. Вона зближує тих, хто в мирні часи мав різні політичні погляди, сварився через побут чи конкурував у роботі. Коли навколо спільна небезпека, ми починаємо бачити одне в одному насамперед людину, а не набір відмінностей.

день наступний

день попередній