30 жовтня
Аня-старша на свій день народження попросила ніяких подарунків не робити, а кидати гроші на її картку для потреб поранених. "Уявіть,- пише мені - назбирали трохи більше 32 тисяч!"
Аня помчала в Metro, закупила тушонки й солодощів і привезла в "наше" ортопедичне відділення лікарні. Лікарняні харчі медперсонал доповнює за можливості волонтерською тушонкою, якої зараз обмаль. Я бачу як світяться очі Ані: це точно найкращий подарунок на день народження!
Увечері заходять в гості Альона й Марія. Ліфтом користуватись не ризикують (хоч ми з сусідами й повісили в ліфті пакет з необхідними речами на випадок застрягання: ліхтарик, валеріана, вода, печиво, контейнер для рідини, та й відключення електрики зараз по графіку), сідаємо за стіл ще при світлі, а чай п'ємо вже при свічках: саме час відключення за графіком для нашого будинку. Свічками всі запаслись, так само як і лампами на акумуляторах.
Так затишно, романтично.
Хай кляті москалі тішаться, що ми сидимо без світла, насправді, ці свічки горять за їхній упокой! Вони можуть вимкнути світло у наших домівках, але не можуть вимкнути нашу лють і ненависть до них!
Останні пости
Дивитися всіПішов третій рік повномасштабної війни. Й одинадцятий - від початку вторгнення... Їхали через Українку: майже всі рекламні щити містечка - з портретами полеглих хлопців з Українки. І серед них - наш Д
За останні тижні ми з нашим волонтерським сусідсько-товариським фондом: - забезпечили харчування другій групі бійців 95 ОДШБ, які приїжджали з передової сюди на навчання й опанування нової техніки. -
"Поки все є, та й зима вже кінчається" - це Петя на моє випитування чи прислати їм окопні свічки, термохімічні грілки, чи може пиріжечків домашніх, чи вареннячка. Петя вже тижнів два як виписався з го