11 вересня 2024
- Подружні подорожі
- 11 вер. 2024 р.
- Читати 1 хв
Оновлено: 19 вер. 2024 р.
Минулий тиждень вже тричі мотались в лікарню з обідами, салом, ковбасами, котлетами, відбивними, курками і т.і. Бо з минулої середи поступають нові й нові партії хлопців через день, давно вже такого потоку не було. Курський напрямок красиво виглядає на мапі, але жахливо виглядає в госпіталях. Новоприбулим потрібно хоча б перші кілька днів посилене харчування (поки по етапу пересилаються зі стабіка в госпіталь, ще госпіталь і ще, то харчування майже ніяке).
До новоприбулих приїжджають мами й дружини, сплять там же, в палатах, на підлозі на матрацах, поруч з пораненими, бо вільних ліжок вже майже не лишилось. Дівчата з лікарні просять знайти розкладачки, хоч радянські, хоч сучасні, будь-які.
А ще цей тиждень і наступний прибула групка бійців з 95 ОДШБ, які опановують нову техніку й озброєння і ми їм "в поля" закуповуємо харчування.
Витрати нашого сусідсько-товариського фонду зростають швидше, аніж внески.
Давно не просила у сусідів фінансової допомоги, багато хто й так регулярно, кожного місяця підкидав по 200, по 500, по 1000 грн – фонд потроху наповнювався. А тут таки довелось, написала в загальнобудинкову групу. І знову, як і минулих разів: ще з лікарні додому не встигла доїхати, а Лєна й Тетяна з мого під’їзду вже повідомили, що готові віддати свої розкладачки!
Про джерельце донатів - вже й не кажу! Посипались і на картку, і готівкою заносили. І знову позносили пакети з теплими речами для переселенців.
Завжди знала, що мені пощастило жити у дружньому й позитивному будинку! Пишаюсь вами, мої найкращі в Києві сусіди, рідні й друзі. І просто чуйні і добрі люди.
Це найменше, що ми можемо зробити для хлопців.
Останні пости
Дивитися всіСьогоднішня розмова з Петром з 54 ОМБр, Вчора вивели двох хлопців. Виводили довго, дві доби. Погода не сприяла. Тому дуже потроху ті...
Небайдужі сусіди, Черговий звіт про допомогу нашого сусідського волонтерського об'єднання і прохання про допомогу. За останні тижні...
Колядували у поранених. На одужання, на визволення, на життя. Ми з дівчатами (і чарівною Маланкою) зробили, що могли, аби принести...
Comments