01 жовтня 2023
Сьогодні - Покрова і День Захисників і Захисниць. Ось вже кілька років як це свято стало одним з головних у країні (хоча запроваджено воно було досить давно). Нині ЗСУ - надія країни на виживання, на існування.
Їдемо в лікарню привітали наших "підшефних" поранених в ортопедії. Закупили домашніх наїдків: найсвіжіше сало, домашня ковбаска, домашні пиріжки - від фермера Тоні. Ніко з "Грузинської випічки" насмажили зранку картоплі, ще парує в сумці ("ніяких грошей, нам хлопці з села сказали, що привезуть мішок картоплі!"), огірочки й помідори від пані Олі. Євгенія Костянтинівна, сусідка років добряче за 85, спекла для поранених великий сливовий пиріг. Біля лікарні вже чекає Аня, вона взяла на себе солодку частину. Але ж не стільки!!! Це просто неймовірно яких кексиків і пирогів вона натворила!!!
Звісно, не стільки наше пригощання (всього було вдосталь і хлопці їли й нахвалювали), скільки увага від незнайомих людей, киян. Кожного разу коли відповідаю на питання "а хто ви?" - "ми звичайні кияни, сусіди з Печерська" це викликає легке спантеличення. Їм приємно дізнатись, що незнайомі люди, тим більше кияни (будемо відвертими, до нас досі є упередження, що ми столичні, війни не бачили, наших хлопців беруть менше, аніж з регіонів) піклуються про поранених. І поранені, і їхні дружини, які були біля когось з них, передавали сусідам слова подяки. А пиріг від Євгенії Костянтинівни - то взагалі був хітом: "О, такий моя бабуся пекла!" Дякую вам, мої найкращі в Києві сусіди, мої родичі, мої друзі!
Останні пости
Дивитися всіКолядували у поранених. На одужання, на визволення, на життя. Ми з дівчатами (і чарівною Маланкою) зробили, що могли, аби принести...
Поділюсь з вами передріздвяною радістю. Завдяки вашим внескам ми змогли дуже швидко допомогти хлопцям з 54 омб: у пятницю подзвонили, що...
У Петі - нова термінова потреба в окопних пічках. Нова рота - нові потреби, виявилось, що до зими рота не підготовлена. Тому терміново...
Comments