30 жовтня

Аня-старша на свій день народження попросила ніяких подарунків не робити, а кидати гроші на її картку для потреб поранених. "Уявіть,- пише мені - назбирали трохи більше 32 тисяч!"

Аня помчала в Metro, закупила тушонки й солодощів і привезла в "наше" ортопедичне відділення лікарні. Лікарняні харчі медперсонал доповнює за можливості волонтерською тушонкою, якої зараз обмаль. Я бачу як світяться очі Ані: це точно найкращий подарунок на день народження!

Увечері заходять в гості Альона й Марія. Ліфтом користуватись не ризикують (хоч ми з сусідами й повісили в ліфті пакет з необхідними речами на випадок застрягання: ліхтарик, валеріана, вода, печиво, контейнер для рідини, та й відключення електрики зараз по графіку), сідаємо за стіл ще при світлі, а чай п'ємо вже при свічках: саме час відключення за графіком для нашого будинку. Свічками всі запаслись, так само як і лампами на акумуляторах.

Так затишно, романтично.

Хай кляті москалі тішаться, що ми сидимо без світла, насправді, ці свічки горять за їхній упокой! Вони можуть вимкнути світло у наших домівках, але не можуть вимкнути нашу лють і ненависть до них!

День наступний

День попередній