• Подружні подорожі

Реберця у кріпному соусі

Незвичне поєднання звичних інгредієнтів.


Свинячі реберця можна готувати різними способами: відварені вони ніжні-преніжні; запечені в медово-імбирному соусі - хрусткі й пікантні; смажені на сковороді чи на грилі - тягучі, з ароматною скоринкою; тушковані в овочевій печені - соковиті й м'ясисті й. Так, це не найдієтичніший вид м'яса, вони жирнуваті, але це однозначно один з найсмачніших їх видів. Адже всі любителі м'яса знають, що найсмачніше воно при кістці й там де є трохи жиру, носію смаків. І ще це - один з "найзручніших" видів м'яса для готування: з ним нема ніякої мороки, реберця завжди вдаються як би ти їх не готував, головне дочекатись аби м'ясо почало легко відділялось від кістки.

Сашко вигадав свій рецепт реберець, тушкованих у соусі з кропу. Тут реберця зберігають свій насичений смак і ніжну консистенцію, а кріп надає їм аромату.

Смужку реберець порізати на порційні шматочки, присипати улюбленою приправою, наприклад, сухою аджикою, трьома "краплинами" сацебелі і п'ятьма "краплинами" олії. Й поставити в холодильник на 12-24 години.

Взагалі, маринувати реберця можна навіть до 2-х діб наперед, можна навіть до трьох, якщо м'ясо було свіжим, й тримати його в холодильнику. Від цього вони будуть ще смачніші та ароматніші.

А вже в день приготування дістаємо реберця й починаємо обсмажувати їх на сковорідці. Майже без додавання жиру, хіба зовсім-зовсім трохи олії крапнути. Обсмажуємо з усіх боків, порціями, аби не запарились, а навпаки - гарненько зарум'янились, до скориночки. У цей час аромат від реберець попливе по кухні, у кімнати, наповнюючи всю оселю досить таки насиченим запахом смаженини, димку, відпочинку й розпалюючи апетит. Правильна прожарка додасть м'ясу особливий аромат і хрустку апетитну кірочку. Першу партію обсмажених реберець перекладаємо у жаровню, в якій вони далі будуть тушкуватись, а самі досмажуємо решту реберець.

Коли всі реберця обсмажились і знаходяться у жаровні чи каструлі, на розсікачі (для рівномірного прогрівання і не пригорання), додаємо туди ж порізану цибульку і, періодично помішуючи, тушкуємо. Цибуля прозорішає, пускає рідину, в якій купається м'ясо.

А ми тим часом на сковорідці готуємо простий білий соус: зовсім трішки олії, кілька ложечок борошна, увесь час помішуємо, помішуємо. Доливаємо потроху води аби соус набув консистенції негустої сметани.

Тепер - до кропу! Його має бути ба-га-то! Дійсно багато. Настільки багато, що будь-кого б це здивувало (окрім Сашка, звісно). Але не забувайте, що кріп у стравах уварюється, обм'якає, тож ріжемо добрячих базарних 4-6, а то й 8 пучків і частину додаємо в жаровню до м'яса, а частину - до соусу.

Соус з кропом побулькав ще хвилин 10 - і переливаємо його до м'яса. Додаємо перчик, сіль, лавровий лист, усе за своїм смаком. Доводимо до кипіння і на малесенькому вогні лишаємо його тушкуватися години півтори. Час від часу помішуємо, куштуємо, можливо щось додати треба буде. Як м'ясо легко відділяється від кістки - оце вже реберця й готові!

На гарнір до такої страви підійде і смажена картопля, і полента (вона ж мамалига, вона ж кулеша), і якісь макаронні вироби і навіть тоненькі млинчики. З такими реберцями можна з'їсти усе!

А як так складеться, що реберця будуть з'їдені, а соус лишиться - то й він сам буде доповненням до будь-якої каші, а що вже такий соус облагороджує ранкову майже неїстівну вівсянку - то беззаперечно! Це ж так дієтично!


1 перегляд

Останні пости

Дивитися всі